Розділи
-
І з неба падає кров. Заливає весь небосхил І бачимо вже останній приплив. І ніколи більше не поба Тих, кого більше нема, Бо ніхто не знає, де вони. Ґвалтування, вбивання і Невинне страждання. Душі розбилися І залишилися на самоті. Навіть коли прийде перемога, що буде з тими,…-
587 • Ongoing
-
-
Навчитися нормально жити для Джеймса це єдина нездійсненна місія. Він так вирішив для себе і відмовлятися від цієї думки не збирається. Адже неможливо жити нормально, коли кожну секунду життя тебе переслідують привиди минулого. Ці примари мають обличчя та імена, саме це…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
“Через місяць після того, як ми припинили спілкуватися я почала помічати, що у всьому копіюю її. Уже два тижні як вона мертва. Я була готова до цього. Про що можна подумати, коли пізно вночі тобі телефонують батьки подруги, з якою ви давно не спілкуєтеся: вони зовсім не знають свою…
-
Здається, що величезна темна будівля сама випромінювала темряву. Щось чорне, густе і маслянисте огортає свідомість кожного, хто підходить занадто близько. Дивно, але бажаючих вставити туди свого носа було багацько. Принаймні раз на місяць до маєтку обов’язково влізе купка…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Анотація: зрада і смерть символізують сезон Гелловін. Даний фанфік являється перекладом, автор оригіналу – Utena, посилання на оригінальний твір: http://archiveofourown.org/works/589700. Нотатки автора: цей маленький драббл був написаний для конкурсу на Гелловін для однієї зі спільнот…
-
509 • Ongoing
-
-
21 Тепер вдумайтесь. Привида Києва сьогодні збили, він врятувався, добрався по землі на базу, отримав інший літак, вилетів і вже на ньому збив 21-го. Це пізда. Я чоловік, але хочу народити від нього дитину у мене не має сумнівів шо йому це під силу! *** - Це пізда, - каже Мартин. Ніс…
-
13,9 K • Ongoing
-
-
Двадцять перше століття. Швеція. Стокгольм. Зима. Січень дві тисячі двадцять восьмий рік. Холод, сніг, заметіль. Пора року, яка приносить холод на вулиці, до осель та у серце. Недалеко від Стокгольму був маєток, не дуже великий, але не дуже й маленький. У середині…
-
18,5 K • Ongoing
-
-
Кістляві пальці з тремтінням перебирали клавіатури органу. Увесь його біль відкликався у кожній ноті похоронного маршу. Його похоронного маршу. І диригент тут його життя. Жахливе, жалюгідне існування, де жодної миті він не був щасливим. Майже жодної... Окрім того поцілунку.…
-
116 • Ongoing
-
-
Модерн АВ, де Енакін - студент, який закохався у викладача Обі-Вана, і намагається привернути його увагу. Авдиторія Дев'ята ранку. У великій аудиторії чутно перешіптування, тихий сміх, шелест паперу. Студенти очікують початку лекції - хто терпляче, хто не дуже. Викладач…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
– Ну що ж, якщо Герінг наполягає... – невдоволено видихає Гіммлер, і притискає печатку до паперу. – Прошу. – нерівний підпис лягає поверх чорного черепа. Гейдріх киває, нависнувши над чужим кріслом. І переможно посміхається, дивлячись прямо в карі очі Гіммлера. – У вас…
-
1,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 461 462 463 … 1 348 Next
