Розділи
-
Автор: Після слів Спартака: "В наступний раз я буду більш лагідним.", я не змогла стриматися. * * * Женя провинився. — Ти не прийшов. — Звучить холодно. Женя здригається і винувато тупить очі в підлогу. Спартак продовжує стояти до товариша спиною, перебираючи сторінки його…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Янович виходить з відділку й закидає голову до похмурого неба. Видихає пар у холодне повітря та оглядає стоянку з патрульними машинами. Вітер морозним подихом пихкає у лице сніжною крихтою, від чого Женя щулиться й фиркає. Заходити у приміщення не хочеться, вони знову…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Женя нервувався. Навіть дуже. Вічно пунктуальний, чіткий і взагалі «Я-містер-грьобана-ідеальність-Спартак Суббота» запізнювався. Це було, як мінімум, дивно, адже вбільшості ця прерогатива віддавалася Жені. Але саме зараз Янович сидіти в їхньому звичному ресторані сам вже хвилин…
-
851 • Ongoing
-
-
Небеса палали день і ніч, розвіявши своїм сяйвом звичний морок. Люди вважали це величним та унікальним знаменням. Хтось говорив про війну, що наближається і змінить світ; хтось же вважав це знаком нового народження, що не несе з собою розрухи. І всі віруючі мали рацію, у тій чи…
-
43,3 K • Ongoing
-
-
- Дякую. Розрахувавшись з водієм, Женя витягнув свої речі з багажника і попрямував до свого дому. Речей було значно більше, ніж коли він їхав. Подарунки від аудиторії, сувеніри з кожного міста, нові речі. Тур "Розлади" закінчився ще тиждень тому. Після чого хлопці поїхали у…
-
315 • Ongoing
-
-
Лань Ванцзи був дурнем. Він був телепнем, йолопом, дурнем, і всіма іншими лайливими словами, які позначають тупих людей. Принаймні так від думав, коли дивився на себе в дзеркало кожного ранку. Він був дурнем по багатьох причинах. По-перше, він приїхав в село до бабусі, думаючи, що…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Незважаючи на усі гучні слова, Ремус справді почекав. Він не бачив іншого варіанту, хіба що піти прямо до Дамблдора і попросити відправити його назад до Святого Едмунду, до того ж він не знав, де знаходиться кабінет Дамблдора. Він не так сильно просунувся з картою. Карта… краще…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
-Скара! Руки хлопця дрогнули і з них на підлогу шльопнулась майже почищена манадринка,а сам Скар зляканий гучним викликом його ім’я швидко пішов до кімнати Казухи,звідки той його позвав.Він вже почав думати над тим,що сталось,і що він натворив,коли Казуха вилетів йому на зустріч…
-
34,7 K • Ongoing
-
-
— Мелфой? — пискнула Герміона неприродньо тоненьким голосом — він відмовлявся їй коритися. — Ти що тут робиш? — Я міг би те ж саме запитати, — нахабно посміхнувся слизеринець, — але не буду. Тому що мені байдуже. «І ти побіг за мною, щоб сказати, що тобі байдуже?» — з…
-
28,4 K • Completed
-
-
– Сайка! Як ти, мала? Ми не бачили тебе вічність! – голос хлопця неприємно двоївся і йшов луною, дякуючи неякісному зв'язку чи то дешевому мобільному. – І тобі ранечку Ден. Всього тиждень, не треба перебільшувати. – відповіла Сайка, пригадуючи скільки днів вже сидить…
-
7,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 35 36 37 … 1 323 Next
