Розділи
-
Минав вже другий тиждень, і, правду кажучи, Леді Цунаде зробила все, щоб робота забирала майже весь час та сили, а перерви між місіями можна було вимірювати не днями, а годинами. Проте Какаші вів власний лік, і, як Цукумо й обіцяла, згодом справді полегшало – нав’язливі думки…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Хаос завжди перемагає порядок, оскільки краще організований. Спекотне, ліниве сонце залипло над дахами Оттері-Сент-Кечпоул, розтікаючись липкою патокою по черепиці, полях і лісах. Повітря тремтіло, хвилювалося, ніби сама земля внизу перетворилася на розпечений казан. Але…-
292,9 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять шостий 30 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Герміона дивилася перед собою, впершись поглядом у стіну. Пальці машинально виводили кола на простирадлі — знову і знову, ніби це могло хоч якось впорядкувати думки. Вона…-
277,3 K • Completed
-
-
День здавався просто нескінченним. Тіні так повільно рухалися серед дерев, ніби час насправді завмирав з тією ж силою, з якою очікування виїдало зсередини. Але для Саку ці розтягнуті у цілий день миті завжди були цінними – він насолоджувався колючим передчуттям винагороди,…-
95,5 K • Ongoing
-
-
У цьому світі ніщо не проходить безслідно. Кожен рух — камінь, кинутий у гладь води: кола йдуть далі, ширше, зачіпаючи те, що, здавалося б, не має з ним нічого спільного. Ми звикли думати, що наслідки бувають у великих вчинків — подвигів, зрад, рішень, від яких залежать долі. Але, на…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять пʼятий 28 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Свідомість поверталася не відразу. У голові ще жили уривки минулого: знайомі голоси, обличчя, події — вони змінювалися один за одним, ніби Герміона й досі перебувала…
-
277,3 K • Completed
-
-
Є речі, які ти плануєш і чекаєш їх, та коли вони врешті стаються, то відчуваються якось геть дивно і трохи неправильно. Так само сталося і з Акане, що тепер сиділа на краю його столу з мискою локшини в одній руці і паличками в іншій та жадібно їла. На його клятій кухні. Щось було між…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Залиш надію, кожен, хто сюди заходить. Надія — остання з почуттів, яку людина відпускає. Навіть у мить смерті, навіть біля самих дверей безодні, вона може тремтіти в грудях, немов тепла іскра. Вона дурна, сліпа і вперта, немов дитина. І саме тому — небезпечна. Тому що часом не дає…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять четвертий ⚠️ Увага: цей розділ містить жорстокі сцени насильства, детальний опис фізичних страждань і важкий психологічний контент. Якщо ви чутливі до подібного — краще пропустити. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - ♫ Герміона лежала,…
-
277,3 K • Completed
-
-
Лі Юй і гадки не мав, що Чу Яньюй, якого Принц відкинув на місці, потрапив у маєток таким обхідним шляхом. Головні герої (семе і уке) не відчули іскри кохання. Лі Юй вирішив запитати в шкідливої системи, чи не вплине це на майбутнє Принца. — Системо, що буде, якщо сюжет зміниться…-
21,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 29 30 31 … 87 Next
