Розділи
-
Таких як він не забуваюсь. З такими як він ночі стають коротшими, сонце яскравішим, а трава зеленішою. З такими як він хочеться цілуватися до світанку, щоб губи червоніли та пекли. З такими як він відчуваєш спокій, затишок та любов. Я любив його майже вічність, маленьку мою…-
389 • Ongoing
-
-
Всі свята в клані Хосіно святкувались. І не просто в вузькому сімейному колі, а навпаки в великому бальному залі, зі всіма членами клану, яких було не мало. Жінки мали бути в красивих сукнях, а чоловіки в смокінгах. От і сьогодні було велике свято. Новий рік. На це свято збиралось…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Останній подих, останній пірует І лапи темноти беруть її в полон От і закінчився безжалісний сюжет Немов все те життя було жахливим сном. – Ти ж впадеш, не можна так. Нога дівчини зробила крок на дах, розпочавши відлік до свого останнього танцю. Годинник на вежі пробивав…
-
465 • Ongoing
-
-
Початок цієї історії не так давно заплямував репутацію міста тихого та безпечного. – Віл ти досі тут, у тебе багато роботи, а обідні перерви витрачаєш, щоб побути у цій палаті – закриваючи двері промовив інтерн Мовчазна фігура похилена до лікарняного ліжка, говорила без слів…
-
964 • Ongoing
-
-
- Вілле, - Ганнібал відчинив двері і з цікавістю розглядав гостя. Темні очі затрималися на обличчі Ґрема - спокійному і впевненому. Цей Вілл більше не боявся. Ні себе, ні психіатра. Цей Вілл вже не був таким чесним, як раніше. Говорив тільки те, що Ганнібал мав право знати. Не дозволяв…
-
14,7 K • Ongoing
-
-
1 вересня 1976 року Ось уже шостий рік підряд Лілі викладала свої речі з валізи, щоб у червні знову скласти все назад. Зазвичай їй навіть подобався цей процес, але минулої ночі дівчина майже не спала, бо хвилювалася перед першим днем із титулом старости. 11-річна Лілі вмерла б від…
-
3,9 K • Ongoing
-
-
Над містом опускалися сутінки, мерехтливі ліхтарі романтично освітлювали вузькі вулички. Повітря почало наповнюватися чарівливою атмосферою, через що здавалося, наче саме місто нашіптує таємниці кохання. В обіймах ночі, ми, самі цього не усвідомлюючи, опинилися під чарами…
-
620 • Ongoing
-
-
там, де шкіра моя обростає лускою, де немає нічого земного, людського, твої кігті і зуби викресують іскри, а язик холодніший кинджального вістря. де волосся моє — крижані бистрі ріки, там нічого від бога і від чоловіка, ти ведеш язиком — ти слизька і голодна — від грудей,…
-
389 • Ongoing
-
-
Була, майже, восьма година вечора. Зоя закінчувала чаклувати на моїм виглядом. Задоволена своєю роботою подруга відійшла даючи змогу мені подивитися у дзеркало. Моє волосся зібране у низький хвіст, а декілька прядок були випущені й спадають на лице. Очі були підведені…
-
23,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 198 199 200 … 1 351 Next
