Розділи
-
Поділ білосніжної сукні ковзав підлогою, мов слизька змія, мов нагадування, хто вона і яка доля її чекає. Кетрін не зменшувала швидкість бігу, відчуваючи як дихання перетворюється на клубок сплутаних ниток, чуючи як високі підбори дзеленчать об мармурову підлогу, луною…-
4,1 K • Completed
-
-
Кровожерливий монстр п’ятий рік пожирає людей на передовій, затягуючи нас все глибше в цю м'ясорубку. Сьогодні ми вкотре добивали дитя Східного Союзу. Знаю, звучить страшно і безглуздо, але вони вже давно стали нашим «ворогом». На мовчазному світанку проходилися, шукали наших…
-
355 • Completed
-
-
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже…
-
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я…
-
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти…
-
Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо…
-
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і…
-
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не…
-
Зранку Ґевіна розбудило сонце. Сонце зійшло як завжди, і сліпуче блищало в те саме вікно, котре він досі не спромігся завісити. Він відкрив очі і з полегшенням зітхнув. Світ довкола був матеріальним, осяжним і звичним. Дерев’яні меблі, м’яка постіль, біла стеля – все на місцях. За…-
17,6 K • Completed
-
- Previous 1 … 139 140 141 … 1 339 Next
