Розділи
-
Анотація: Все почалось з того, що головні герої, Чонгук та Техьон зі своїми друзями поїхали у табір “Денаму’’*, як вожаті. Сам табір розташований у великому лісі, з гарною природою, біля бамбукового гаю. Цим і табір славився. Але не завжди…-
2,8 K • Ongoing
-
-
Герої: Павло Тиина, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Олесь Досвітній, та ін(не вийшло знайти в пошуку тому хай буде так) 1954 рік «І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: І султан, і хан, і шляхта — вороги напасливі…» Олівець важко стирався під м’яким…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Вона завжди сиділа осторонь. Ніжна, тендітна, як перші листочки яблунь і берізок. Вона була простою. Кожна мить її життя здалася б для непідготовленого глядача надто нудною і монотонною. Прокидається рано і завжди робить каву в одну і ту ж чашку. Одягає просту спідницю у…
-
277 • Ongoing
-
-
Його майже неживі очі поглядали на мене з німим благанням. Він уже не кричав і майже не дихав. Єдиний звук, що виходив з його горла - тихий хрип, під час якого з рота витікала темно-червона рідина. Я продовжувала тримати свою паличку націленою йому прямо в чоло. Коли він знову…
-
614 • Ongoing
-
-
Крики, кров і спалахи світла. Це все закінчилося в одну мить. Гаррі лежав мертвий, над ним плакала Джіні. Рон і майже вся його родина також були мертві. Невіла, Луну і ще багатьох професорів і учнів Гогвортсу спіткала така сама доля. Герміона одна з небагатьох залишилась у живих.…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Техьон прокидався так, наче виринав із якоїсь глибочіні. Вуха заклало, повіки були неймовірно важкі, у скронях тьохкало нестерпно. Голоси були знайомі, але від їх звучання хотілося сховатися. - О, о, прокидається! – це була Солькі. - Не кричи тільки: йому голова може боліти, - а…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Юнгі любить своїх друзів. Хобі він любить за енергію. Нею друг ділиться щедро, без зайвих запитань і з усіма навколо. Юнгі завжди багато діставалося. А коли Хобі сам бував виснажений, він сидів тихенько коло Юнгі, дивився на нього, слухав його музику – і знову ставав собою. Хобі…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Се Ляню важливі обійми. Вони допомагають відчувати себе потрібним, передавати тепло, нагадують, що Хуа Чен поряд, тут, що він повернувся і більше нікуди не подінеться. Вони дають відчуття безпеки та спокою. Се Лянь часто прокидається від жахітть, судомно хапає ротом повітря,…
-
331 • Ongoing
-
-
– Якби він щось зробив, то ми б знали, правда? – Ймовірно. – Хоча і того що ти розказав достатньо. – Погоджуюсь. – Годі, я не твій президент. Не мусиш бути таким беззаперечним. – Профдеформація. – Мене дивує, що ти такий спокійний. – Чого ти думаєш, що я спокійний? – Я не бачу…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
«Швидше... Бистріше...» — вона направила на нього пістоль. Він вже тримав свій напоготові, цілиться прямо в неї. Гучний звук пострілу. Дві кулі летять друг на друга. Колись вони сиділи разом у шинку. Слухали потрунювання барда, що пив з колись з ними. Колись вони…
-
272 • Ongoing
-
- Previous 1 … 135 136 137 … 1 327 Next
