Розділи
-
Вже понад 5 років ми працюємо з ним в одному офісі. Понад 5 років він надокучає мені своїми замашками перфекціоніста. Чи є ще якась, аж настільки, нудна людина, щоб кинула йому виклик?! Здається мені, у цьому плані його не замінить ніхто. У цього чоловіка все розсортовано по кольорах,…-
519 • Ongoing
-
-
Юнак виходить з будівлі коледжу де зараз навчається, по правді кажучи він шкодував, що не зміг вступити в університет, але.. грошей на таку розкіш у Фібі Рідлі банально не було. Ну а що поробиш? З наступного тижня у Фібі буде практика у школі з молодшими класами, як він з…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Миколай Вовк сидів у класі тихенько гортаючи книгу. Він був найтихішим учнем, і здебільшого не мав ніяких проблем у вчителів. Гарно вчився, не влізав у бійки, нічого надприродного, найзвичайніший учень. Лишалось лише кілька уроків до кінця навчального дня. Алгебра, яку по правді…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Прибігла додому. Розгублена і налякана. Навіщо я втекла? Потрібно було залишитися! Ні, Медісон, яке залишитися? Що би я сказала для поліції? Краще бути зараз вдома. Вхідні двері були відчинені. Тихо пройшлася будинком. Тато спить у своїй кімнаті. Біля його ліжка нарахувала 3 пляшки…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
— Гаразд. Я, я зараз буду. Біля якого він бару, скажіть ще раз, будь ласка. — Чоловічий голос у слухавці повторив адресу. Мій вираз обличчя уже не був таким веселим, адже зʼявилася ще одна проблема. Поклавши телефон у кишеню, я мерщій побігла в іншу сторону. Перед цим звісно…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
— Леє, вас викликають, — гучний голос пролунав звідкись здалеку. Я лише встиг розплющити очі, як переді мною з'явився маленький ангел, від якого надходило аж надто яскраве світло. Я глибоко зітхнув, не розуміючи, чому мені в помічники дали саме дитину. Ах, так… Як сказав…-
25,6 K • Completed
-
-
Вас колись кидало керівництво? Та ще й так, що від ваших дій залежить доля не одного, а двох світів? Ні? Тоді можу сказати, що Вам реально пощастило, адже тільки в моєму світі Батько і Верховний Суд, які вирішили не брати відповідальність за просту смертну та одного ідіота,…
-
25,6 K • Completed
-
-
— Гм, привіт, я не заважатиму? Саймон зазирає у привідкриті двері аудиторії з неприхованою надією. Ні, звісно, він чудово міг розміститися на підлозі в будь-якому коридорі, перспектива ця і зовсім страшною не ввижалася. Тільки якось все ж зручніше за столом – та й недаром щойно…
-
5,0 K • Completed
-
-
Хлопець сидить на даху будинку. Досить старий, тут майже ніхто не живе вже, лише певна кількість пенсіонерів. Але тут було тихо. Шумів вітер, цвірінькали пташки, десь у кутку лежав та грівся на вечірньому сонечку трошки покоцаний кіт. А Лео все сидів дивлячись на небо. І зараз він…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Саймону не сняться сни. Давно вже. З дитинства, мабуть, а чи і тоді марення не приходили, залишаючи віч-на-віч лиш з короткими митями-годинами забуття. Його сни не мають жодного шансу бути хорошими, а поганого і так у житті вистачає завжди із надлишком, аби додаткової порції…
-
5,0 K • Completed
-
- Previous 1 … 1 301 1 302 1 303 … 1 323 Next
