Розділи
-
Я прокинулась, але очей не розплющувала. Я прислухалась до своїх відчуттів. Почуваюся дивно, ніби я не я. Через декілька секунд до мене вернувся слух, і я почула дивний писк. Дивно, але він якийсь знайомий…що ж це? Я ще кілька секунд вслухалась, коли зрозуміла. Такий писк видають…
-
Скільки себе пам’ятаю, Вогонь завжди був поряд: з моменту народження і до цього дня. Спочатку вбили майже всю мою рідню, відриваючи від серця по шматочку з кожним хто пішов на той світ, а потім, в один день, Нарє — Вогонь — захопив і мою душу, розчиняючись у ній. Або ж розчиняючи…-
7,3 K • Ongoing
-
-
Ельф важко зітхнув і озирнувся. Його друзі знову створювали забагато шуму. Людина за стійкою теж зітхнула, пробурмотівши щось про надто галасливих юнаків. Завдання з усунення людини на кордоні пройшло успішно, але найбільшою втіхою було те, що вдалося купити багато тканини в…-
3,4 K • Completed
-
-
У кімнаті було тепло, і приємний запах свіжої випічки доносився з кухні. Тіадрін, попри своє роздратування, як завжди, була рада його бачити. — Ти затримався — сказала вона, сідаючи за стіл і ставлячи перед собою кошик із ягодами. — Що, знову під дощем бігав? — Так — Рунаан сів…
-
3,4 K • Completed
-
-
Вже в селі Рунаан зіткнувся із серйозною проблемою: він не знав, що робити з твариною. Маленьке цуценя жалібно скавчало й тикалося холодним носом у його руку, поки він, розгублений, пропонував йому їжу в загальній їдальні. Через те, що їхня група прибула вночі, він міг би приховати…
-
3,4 K • Completed
-
-
Якби могла повернути час, пішла б без попередження і трохи пізніше. Та з тієї розмови я зрозуміла багато чого і побачила. Світ змінився. — Кінь тихо стукає копитами по ґрунтовій дорозі, розбризкуючи бруд від недавнього дощу. Густа грива, що час від часу падає на лоб,…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Задумавшись, кручу виделку в руках: де знайти гінця, який доставить листа? У жодному з трьох міських бюро не знайшлося людини, готової вирушити до Лотлоріена. Навіть мої слова про недоторканність або щедра винагорода не змогли нікого вмотивувати. Залишається тільки вирушити до…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
- За цими горами - повіт Тан’янг, - схиливши голову відмітив старий Тао, повівши плечима і очищуючи апельсин. Тао Мо не втримався, щоб не визирнути за завісу. Холодний зимовий вітер негайно увірвався всередину, зовні нічого не було видно через заметіль. - Молодий паничу, щось…
-
28,0 K • Ongoing
-
-
Лао Тао помітив, Що Тао Мо зовсім не виходить на вулицю, тож вмовив його піти на прогулянку та познайомитися зі звичками та традиціями повіту. Кінець року був вже зовсім близько і крижаний вітер нещадно тріпав теплий одяг. Перехожі сновигали по вулиці, купуючи усе необхідне до…
-
28,0 K • Ongoing
-
-
Маомао втягнула носом солодко-терпкий аромат столиці. Тут мало що змінилося: пишні ринки, галасливі вулиці, химерна привабливість району розваг. Як давно вона не була вдома? Трохи більше року, але здавалось, минула вічність. Кажуть, будь-яка подорож закінчується народженням…
-
3,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 241 1 242 1 243 … 1 350 Next
