Розділи
-
Прокинувшись рано-вранці в суботу, я усвідомила той факт, що стала значно менше спати. Гадки не маю з чим це може бути пов'язано, але буквально п'яти годин мені вистачає з головою. Та й загалом, останнім часом я стала більш нервовою та гостріше реагую на подразники. Проте сонце, яке…-
4,5 K • Ongoing
-
-
- І що воно? - запитав Русий, шмигаючи носом. - Розповіси, як це тобі три пальці відхреначило? Вітер хитав вже зсохлий очерет, поміж якого сиділи чоловіки. Було холодно, як і належить бути погоді восени. Двійка, котрий марно намагався розпалити багаття, підняв очі догори,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Дні текли не помітно. І сьогодні Ештон прокинувся, як завжди - рано. Зараз у нього багато роботи. Система підібрала для нього вісімнадцять кандидатів для його курсів на наступний рік. Він вирішив, що під час першого місяця занять відсіє половину. І залишить лише тих, хто найкращим…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Коли Ештон вийшов із медитації і відкрив очі, то із здивуванням помітив, що все гаразд. Свідомість одразу синхронізувалася із реальністю без зусиль. Все ще сидячи на землі, Ештон скористався ключем, аби перевірити скільки часу він пробув в медитації: вісім годин всього. Хм...…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Глава 1 Перший спогад Мій перший спогад. Мені 3. Я з батьками на маленькому пляжі ,в нашому сірому селищі ,на чотири хати та три сім’ї. Батько- рибак , як і всі чоловіки в цьому богом забуту селі. Мати - вчителька математики , людина науки що вірить лише в наукові статті. Ми стояли…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Десь далеко було чутно спалахи гармат. У цей час земля навкруги здригалася, а небо на якусь мить ставало світло-рожевим, ніби вранішня пора настала, але знов, мить, і все впадало у непроглядну темінь, де тільки й чутно запал залізних чудовиськ. Пам'ятаю останнє літо перед…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Як по правді, Ештон все ще був не до кінця при собі. Він сидів посеред ради. Але вчорашні події були все ще надто свіжими. І відчуття змін у власній душі - надто помітними. Ештон глибоко, але тихо вдихнув, намагаючись зосередитись на довколишніх подіях. Керівник соціального життя…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Душа Рікона, як і раніше нагадувала білу пустку, всередині якої, наче на арені був звір і Рікон. Хм... Впринципі, у Ліам теж було так само. Може так у всіх ларів? 《А у людей інакше?》- Запитав Рікон. Спостерігаючи за образом душі Ештона. 《Так, інакше. Простір душі людей, алубі і наяд…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Хриплий кашель відлунням відскакував від дерев’яних стін з пошарпаними шпалерами у квіточку. Чи то через брак меблів, чи дивне планування хатини, ехо доходило навіть на вулицю. Так гучно не було навіть коли до Доктора заходили давні друзі з пляшкою міцного. Розім’явши…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Сонце тільки сіло за обрій бетонних Стін, але вже почали загорятись зірки. У такі моменти Айзек повертався до себе малого, який вічно бешкетував, а ночами малював такі от пейзажі. Йому одразу робилось – не зрозуміло чому – добре на душі, усі проблеми відходили на другий план,…
-
17,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 227 1 228 1 229 … 1 324 Next
