Розділи
-
Проґавив. Із всіх можливих почуттів які я міг відчути, це виявилася саме печаль такої сили, що ось-ось від виснаги полились би сльози, але перш ніж це стається, відчуваю дотик до свого плеча, дуже обережний і мʼякий. Різко повертаюся, вдивляюся в обличчя під відлогою чорної мантії…-
43.0 K • Ongoing
-
-
1 глава — Твій клинок – це продовження твоєї руки, частина тебе самої. Ти маєш відчувати його вагу, температуру та силу. Твої рухи мають бути швидкі, при цьому достатньо плавні. Агресивні, але злість твоя в жодному разі не повинна бути направлена на клинок. Він не тільки твоя…
-
3.7 K • Ongoing
-
-
Ранкова классика - Вже піздно Карла. Я хоч тебе і не знаю, але тебе в таку годину нікуди не пущу. - каже Офелія дивлячись на підлітка. - Ти будешь спати на дивані, сперичання не приймаються. - Та я і не проти. - з ухмилкою каже Карла. Хоч ззовні будинок виглядав маленьким,…
-
1.9 K • Ongoing
-
-
Маленький блакитноокий хлопчик плескався в теплій воді озера. Його миле личко відображалося на тремтячому водному плесі. Він чітко чув занепокоєний голос любого татуся, але різнокольорові рибки, які лоскотали його п’яточки, були значно цікавішими постійно занепокоєного тата.…
-
38.0 K • Ongoing
-
-
“Everybody play the game of love” (c) Freddie Mercury На годинку була майже 1-а ночі. В кімнаті з приглушеним теплим світлом, лицем до лиця, сиділи чоловік та жінка. Цілковито оголені, вони не зводили одне від одного очей. Хижим поглядом вона плавно переходила з…
-
267 • Ongoing
-
-
Під кінець літа печеру наповнили звуки новонароджених вовчат. Вони були страшенно галасливими і постійно пищали. Як тільки Олівер побачив їх чорну, як смола шерсть і жовті вовчі очі, він одразу все зрозумів, що ось ці вовченята, як раз таки, пішли в татуся. Вже зараз він готував…
-
38.0 K • Ongoing
-
-
Полотно, яким було завішано вхід у печеру, неспокійно тріпотіло. Холоднішало і починалися бурі. Олівер здригнувся, кутаючись у шкуру. Він хвилювався, адже його діти разом з батьком пішли на полювання. Вже було чутно шелест дощу. Омега розумів, що вони вовки і їм ця погода не…
-
38.0 K • Ongoing
-
-
Після чергового повного місяця Олівер відчував себе дивно. Він не міг точно сказати, що саме було не так, але раптова тривожність ніяк не хотіла зникати. Омега слухав свист вітру за величезним шаром шкір, що закривали вхід у печеру. Олівер вже доволі довгий час не з’являвся на…
-
38.0 K • Ongoing
-
-
Ніламу довелось докласти чимало зусиль, аби примусити важкі повіки нарешті розліпитись. Спочатку вони зовсім не слухали господаря, проте здались під його натиском, про що юнак одразу пошкодував — яскраве сонячне проміння з неймовірною точністю обпалило йому очі. Все ж,…
-
19.1 K • Ongoing
-
-
– Лука! – знову істерика, знову нявка квапиться, і тепер біля мого ліжка ледве дихає, втомлена, дуже схудла, кожен день переживає одне й те ж саме, тому що сни стали тільки гірше. Відчай, який літав у повітрі, можна було відчути на дотик, не я один це відчував, хоч епіцентром і була…
-
43.0 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 1,219 1,220 1,221 … 1,260 Далі
