by Louthaire_Leque —В кожному з нас живуть свої демони. І інколи вони беруть гору. Роблю глибокий вдих і усміхаюсь. Звичайний день, такий, як інші. Поправляю кучері, аби виглядало трохи неохайно та надягаю по-новому портфель, аби «випадково» наробити складок. Підійматись на четвертий поверх у…
by anleah —Гамільтон, провінція Онтаріо, Канада. Субота — Шановні пасажири, рейс «PS 658» авіакомпанії «Air Canada» прибув. Просимо всіх пройти до стійок паспортного контролю, перш ніж забрати свій багаж. Дякуємо, що обираєте нас, — голос дівчини, яка оголосила приліт, занадто сильно…
by anleah —Едвін прокинувся ще давно, але не розплющував очі й продовжував напівдрімати, несвідомо слухаючи чужі голоси з двору, котрі були достатньо голосними, аби той зрозумів, що вікно в його кімнаті відчинене. Невдоволене бурмотіння Брендона й балаканина Хенка то стихали, то ставали…
by anleah —Джеффрі приклав голову до холодного вікна автобуса. Прохолода огорнула ще з самого ранку болючу частину голови, і хоч і не сильно, але стало легше. Від його дихання на вікні утворилася невелика запітніла ділянка, на якій він вкотре, піднісши руку, намалював усміхнений смайлик.…
by anleah —Брендону не подобалося сонце. Не подобалося настільки, що він би з радістю зім'яв його в кулаку і викинув в урну. Але зараз все, що залишалося йому робити, так це ненависно сверлити це жовте коло пекла поглядом. Перед очима зненацька з'явився Едвін і один дратівливий вид змінився…
by Louthaire_Leque —Дівчина сиділа в кафе. Вже годину вона чекала на того, хто обіцяв їй довгоочікувану зустріч. Десь всередині вона розуміла, що можна було сміливо йти звідти, очікування не виправить ситуацію. Але замість цього вона чіплялась за найдрібнішу надію, що стала для неї рятувальним…
by anleah —Джеффрі відчайдушно намагався не клювати носом, допоки Юджин на задньому фоні вже хвилин десять безперервно галасував у спробах захиститися. От що що неочікував робити хлопець у вихідний день, так це сидіти прямо в кабінеті заступника директора. Злий дідуган з уже давно…
by Панна Кішка —Пам’ятаючи батьківські настанови, що в гості з пустими руками йти неввічливо, близько шостої години за місцевим часом, я стояла біля дверей симпатичного біло-блакитного будиночка (третього справа від міської вежі), тримаючи фруктовий пиріг з поцукрованою скоринкою. Жодних…
by Kaleria —Тишу цього вечора тривожили лишень шепіт вікових дерев, та гра вітру з очеретом. На небі повільно збиралися хмари, явно натякаючи на те, що скоро, з'явиться ще один порушник цього спокою – дощ. В будинку було так само тихо, як і в лісі що оточував його щільним кільцем. Темряву у…
by Фудзі чан —З самого дитинства життя Антона було нормальним. Він був не тою людиною, до якої притягувались хоч якийсь неприємності. Хлопець весь час слухав розповіді однолітків в школі, о їх дивовижних пригодах, коли, наприклад, хтось біг п'яний від копів, або добирались до дому в ночі, пішки,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.