Розділи
-
зайшовши до кімнати, сяо тихенько прикриває двері і втомлено сідає на край ліжка. його сусіди вже давно бачать десяті сни, солодко посапуючи в ліжках, на відміну від нього самого, який давно зневажив усі заборони та покарання. та й що йому зроблять? вкотре відведуть до директора?…
-
В мене розколюється голова , дзвенить у скронях. Я відчуваю що лежу на холодній та мокрій землі. Біль відходила і я оглянувся, це був ліс, не схожий на Ліс Темряви . Я підвівся , незважаючи на запаморочення , поволі пішов у невідомому напрямку, тут має бути хоча якась підказка.…-
1,9 K • Ongoing
-
-
У такий важкий час відволіктись допомагає мені написання цієї історії, деякі події можуть співпадати з реальністю, але також буде багато вигаданого. Це художня історія про те як змінилось життя вісімнадцяти річної дівчини через війну. Протягом твору на неї чекає не тільки біль ,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
«Силі небесні, з ким я зв'язалася?» Примітка: квіти Інтейват, коли виносяться з їх Батьківщини Кенріах, затвердівають, поки не повернуться. *** Нарешті квіти в її волоссі, зірвані вже більше ніж п'ятсот років тому, пов'яли. Швидко, за якусь мить вони потемніли, перетворившись з…
-
295 • Ongoing
-
-
– Оппа, ти теж фанат? – видав трохи пискливим голоском Гюн, з дурною посмішкою на обличчі і очима, повними обожнювання. Йому було страшно до всирачки, але відступати було ще страшніше, тому школяр намагався посміхатися і зобразити захоплення та інтерес. – Оппа? Серйозно? –…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
День почався з здавалося б такою незвичною для Неаполя погоди, ще не розплющуючи очі, Дияволо відчув сире повітря з вулиці, яке повільно заповнювало квартиру сирістю. На що чоловік щось невиразно промимрив, уже хотівши притулитися до своєї дружини, Донателли. Але зрозумівши, що…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Понеділок. Сьома година ранку. Дощ безупинно тарабанив по дахах сірих будинків. По чорних, мокрих від дощу тротуарах , під різнокольоровими парасольками, зовсім різні люди йшли по своїм справам, а з виразів їхніх облич можна було чітко зрозуміти , як вони “радіють” такій…
-
264 • Ongoing
-
-
Шень Цінцю сміявся. Так гарно, що аж до ямочек на щічках. Сміявся та посміхався. Але не йому. А цій, гуй його дери, псині. Так, Лю Цінге ревновав. Да так, що кожного вечора писав листи кохання, маючи надію, що колись вони все ж таки дійдуть до адресата. Виводивши кожний ієрогліф, писав…
-
821 • Ongoing
-
-
Знову на вулиці дощ та морок, туман та холод. Жодної живої душі за вікном не видно, всі на роботі чи навчанні, і тільки головний герой залишився вдома. Він сидів на ліжку, його проїдало необґрунтоване почуття тривоги, він переживав, що буде щось погане, що хтось постраждає або…
-
841 • Ongoing
-
-
Життя бушувало до тебе і після. Ти став причиною поділу її парканом, нескінченно-довгого паркану, що нерівною лінією ділив моє життя навпіл. Пам'ятаю, як твої руки малювали огидні слова на ньому, як все твоє існування безжально відбивалося на обмальованих, прогнилих дошках. Я б…
-
2,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 178 1 179 1 180 … 1 351 Next
