Розділи
-
Спочатку все було більш-менш терпимо, допоки я не вирішив провести невелике дослідження з приводу реліквій. Я сидів у бібліотеці, поки Белль ходив по кімнаті, витираючи пил навіть у найневажливіших куточках. Все було спокійно. Я сидів, читав, зіставляв факти, поки Белль співав…-
171,3 K • Ongoing
-
-
У понеділок я пішов у школу, будучи готовим морально до всього. Тепер, коли я дізнався, що я є бетою, в мене неначе відкрилися очі. Для початку, я, можна сказати, втратив свою маленьку, але все ж таки унікальність. Крист'ян називав мене «дивним омегою», а тепер зрозуміє, що немає в…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
Крист'ян відвіз мене до ресторану після закінчення уроків. Ресторан відрізнявся від того кафе, де ми з ним зазвичай могли зависати. Втім, воно й не дивно. Я просто ніколи не бував у шикарних ресторанах. Наш із Крист'яном зовнішній вигляд — рокер і ботан — надто різко вирізнявся…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
- Пані, зустріч лише за годину, ви встигнете, чи мені перенести? – Почулось із динаміку телефона. Помічниця була на подив спокійна, навіть не зважаючи на те, що видавець несподівано призначила зустріч саме на цей день. - Звісно, не хвилюйся. Підготуй все, я вже їду. – Я сіла в машину…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Зима до дрижаків холодна, але така люба серцю. Холодне море, чарівне у своїй стійкості, омиває хвилями берег, все ніяк не замерзаючи. Зимове море темне та зовсім не люб'язне, заспокоює та змиває усю журбу, що тільки є у душі. Тому вона не боїться його, а майже співає з ним в унісон…
-
909 • Ongoing
-
-
Джил Фрост нудьгував весь вечір. Жити з татом трохи нудно, хоча він дуже поважав і любив тата, Джил все ж таки сумував за батьком, якого бачив лише кілька разів у своєму житті. Однак цього вистачило, щоб прив'язатися до нього. Лежачи на ліжку, Джил прокручував різні події, які…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
Знайшов, куди запрошувати мене на побачення! На вечірку, де буде половина школи, якщо не більше! Цей Крист'ян... Ну чому саме туди? Ми могли б обійтися простими посиденьками у кафе, хіба ні? Про це я міркував, боягузливо ховаючись на ганку будинку від тата, який не одразу повірив, що я…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
Ах, ці підліткові роки є найпрекраснішим періодом у житті. Особливо, коли це літо, під час якого ти вільний і відпочиваєш. Ти втрачаєш розум і емоції разом з імпульсами керують тобою. Усе для тебе нове і тобі так кортить спробувати незвідане… Чи це все не так? Вечір. Андрій…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Двісті років тому, коли землі туманного Альбіону омивали безкраї простори океана та моря, на забутій богом території з'явилася, ніби з повітря, величезна будівля. Вона була схожа на вежу, кругла, так щей величезна. Людей зацікавило таке дійство й не один намагався зайти всередину,…
-
10,4 K • Ongoing
-
-
Літо цього року закінчувалось холодом і дощем. Ірися стояла на гладкому й сірому, наче спина велетня, камені і дивилась вдалечінь, де палали червоні пломені сонця. Гроза нарешті їх минула. Вона застала їх групу на окраїні лісу, загриміла над головами сірими, мов…
-
971 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 151 1 152 1 153 … 1 328 Next
