Розділи
-
Ненавиджу цей день. Брендан мене ігнорує. Він не відходить від Хеля. Цей омега — суцільний центр уваги, але ходить лише поруч з Бренданом. Якщо раніше під час обіду я і Брендан усамітнювалися та сперечалися окремо від усіх, то сьогодні він вважав за краще посидіти за столиком із…-
171,3 K • Ongoing
-
-
-Надіє,перестань будь ласка дивитися у вікно так ніби вмираєш-сказала трохи нервово мати. -Мамо, ну ви ж знаєте, що я була проти цього всього-відповіла донька. -Охх Надя Надя... І що ж ти за дитина, навіть в дитинстві така була. -Яка така? -Та завжди в собі, ні з ким не…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
ОПИС: Дарця у дитинстві марила казками та магією, мріяла зустріти ельфів і потрапити у фентезі-світ. Та ось вона виросла і замість здійснення мрій отримала тривожність та розчарування у житті. А зверху ще й війну в країні, ріст цін, втрату роботи та купу інших дорослих "радощів".…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
Вожатий довів Надю до кімнати і пішов. -"Тут аж два тижня торчати, як це дратує" - думає дівчина. Її заселили в одну кімнату з ще трьома дівчатами, але коли вона прийшла нікого не було. -І де всі? - буркнула під ніс собі Надя. Тут почувся якийсь шум і в кімнату вірвались три зовсім…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
У Твітері зараз проходить #серпис2022, і я вирішила всі теми місяця об'єднати в одну історію про дівчину, яка в дорослому віці втратила зір, але її думки, почуття та страхи все ще залишилися з нею. Як і її кохання. Отже, представляю вам історію про Катерину, Марусю та їхнє кохання.…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Катруся з самого дитинства страшенно боялась темряви. До сліз, до істерик, до нервових зривів (тут вже більше про її батьків), і ніхто нічого не міг з цим зробити. Хоча, скорше, просто не хотів: це ж дитина. Переросте, переплаче, заспокоїться. Просто треба не звертати уваги, не жаліти…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
радість! легкого поруху свідомості і справді вистачило аби в помислі тримати очі закритими не було нічого більшого ніж привязаність до тепла з яким народженою ти була разом цього ранку. розтуляю очі й мяке синє, о боги синє, світло, розстилає переді мною несходимий простір моєї…
-
711 • Ongoing
-
-
Здається то був знов липень. Спекотний і примхливий, такий що мене безмежно дратував. Я намагався абстрагуватися, намагався жити своїм життям, намагався бути як всі. Це все було таким маревом. Здавалось, це було колись давно, в минулому житті, не інакше. Я досі пам‘ятаю твої губи.…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
- Слухай, а може вже досить? - Ммм? - Точно досить. Забравши цигарку з рук Максима, Вадим сам почав затягуватися нею. Густий дим наповнював його легені, віддаючи гірким присмаком на язиці. - Скільки ти за них платиш? - струснувши залишки попелу, Вадим відчужено споглядав як…
-
694 • Ongoing
-
-
Аріні я нічого не розказала. «Давно пора було її викинути, — сказала дівчина, побачивши зранку у смітнику черешню. — А то би мушки завелись. Тільки миску шкода». Я кивнула і повернулась до сніданку. Мені теж було шкода — ми купили її на новосілля три роки тому, здається, на останні…
-
30,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 150 1 151 1 152 … 1 328 Next
