Розділи
-
Глава друга Підготовка до свята проходила доволі добре, ну так сказав Райан, коли навідувався до сестри. «Хпфм, сам готується до свята, напевне щасливий такий! А до мене всього раз зайшов, і те просто, щоб перевірити чи не надто я засмучена!» - Лотті сиділа біля вікна і…-
6,6 K • Ongoing
-
-
– Сайка! Як ти, мала? Ми не бачили тебе вічність! – голос хлопця неприємно двоївся і йшов луною, дякуючи неякісному зв'язку чи то дешевому мобільному. – І тобі ранечку Ден. Всього тиждень, не треба перебільшувати. – відповіла Сайка, пригадуючи скільки днів вже сидить…
-
7,8 K • Ongoing
-
-
Одного звичайного дня Еліс і Кетрін прогулювались коридорами коледжу під час перерви між парами. Зупинившись біля одного з підвіконнь, Кетрін дістала з невеликого рюкзака дзеркальце і помаду яскравого червоного кольору. Дівчина стала старанно вимальовувати контур пухлих…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Минув тиждень після другої записки. Спочатку Софі дратувалась. Але це як з проблемами які ти не можеш вирішити. Якщо нічого не можеш вдіяти, щоб вони зникли, ти врешті на них забиваєш. Тут система працювала так само. Спочатку гнів, заперечення, торг (може б то їй взяти і виходити…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
*клац* Фууух, нарешті, я в класі. Дзвінок продзвенів кілька хвилин тому, але вчитель ще не прийшов, так що формально я не спізнився. Мої щоки з вухами були трохи червоними через біг... і не тільки. От би навчиться відключати встид або хоча б викликати навмисно. Трохи поозиравшись…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
*дзінь-дзінь-дзінь* Я вийшов з кабінету після закінчення останнього уроку. Пара митей після дзвінка, а світлий коридор уже потемнів від рясності піджаків і спідниць, тишу вбив хор десятків голосів. Час пік у шкільних коридорах був схожий на бурхливі хвилі чорної фарби, текучі…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
Справа була вранці вівторка. Мене жорстоко побили та викопнули з третьої турнірної платформи. Я безтурботно падав зірочкою на землю. Розсікаючи свіже ранкове повітря, покрите теплими сонячними променями, під чистим, блакитним небом. Чудова погода для падіння, скажу я…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
Сохне самотній купальник на довгій мотузці. Будиночок на березі моря. Міські самашедші кажуть, що Джун – та ще дивачка, але пересічні громадяни щось не поділяють їхню думку. Я не знаю, хто ви в цьому житті: пересічний громадянин чи міський самашедший, я не знаю вашого ставлення…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
— Яна, ти... — Все добре, — знизавши плечима, дівчина посміхнулася, — я до такого вже звикла. — Але... — перевертень насупился. Вона хотіла щось додати, але усі слова розгубилися. — Я ж тобі кажу, все добре, — запевнила Янеса. Вона усунула руку від одягу, де красувалися ще…
-
5,6 K • Ongoing
-
-
Солоні сльози та крихкі чіпси — ось майже і все, що ми отримали тоді на вільному Азовському узбережжі. Але ж головне — надію. Прекрасний, окрилений стан душі, що робить легкішими кроки, розправляє плечі та запалює внутрішнім вогнем очі. Тепер я знав, що він є. І що він мій. Я…
-
8,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 123 1 124 1 125 … 1 333 Next
