Розділи
-
Розмова -Привіт -…. -Як ти? -Я нормально, дякую. – А ти ? -Теж наче. – То як життя? -Наче досі жива. Насправді ні, мені дуже хуйово. – А твоє як? -Та насправді хуйово. -Он як…І що сталось? -Насправді нема ніякого сенсу брехати. Сенсу нема абсолютно в усьому. Тож останнім…-
4,8 K • Ongoing
-
-
Глава 1 Знайомтесь з героєм Резюме для стажування в сертифікованого чаклуна розуму: 1. Повне ім'я та прізвище - Селестус, син дому Таро 2. Бажана посада - Та, на якій я зможу не напружуючись возитися з паперами й спостерігати за роботою магів, попиваючи каву. 3. Контактна…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
Вишня п’яніла в наших стаканах: розпалювався неіснуючий червень, місяць з запахом кавових зерен, місяць з запахом штучних чорниць. Мружив око кульгавий львівянин, посміхався по-вишневому хитро, і намальовані білі квіти на його сорочці виглядали, як справжні. Зникала деталь…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Кінець? Вона: Я обираю любов, бо любов то є свобода. Я обираю не належить нікому, і не привласнювати собі чиюсь душу. Повна злива думок так і не злилася потоком із моїх очей, і губи не зімкнулися у томливій паузі принаймні тричі. Ті очі, вони знову горіли янтарем, але вони ледве…
-
4,8 K • Ongoing
-
-
Привіт! Це моя перша робота, тому чекаю на конструктивну критику. Маю проблеми з пунктуацією, тому прошу вибачення((( Одного разу я все таки підійду до тебе. Широко посміхнуся і скажу що твоя дурнувата спідниця з жабами дуже мило на тобі виглядає. Скажу це, і…
-
347 • Ongoing
-
-
• Залиш всі свої речі перед дверима до лікарні. • Якщо візьмеш хоч щось, ти не отримаєш то назад. • Не намагайся відкрити зачинені двері, їх зачинили не просто так. • Візьми мотузку, щоб знайти вихід назовні, або ти ризикуєш вже ніколи не вийти. • Якщо побачиш дітей – ігноруй їх,…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Потяг. Дощ. Еліс повертається додому. Її не бентежила ані погода на дворі, ані її брудні кросівки, та навіть на мокре темне волосся було все одно. Вона дивилась у вікно старого вагону і не відводячи очей спостерігала за швидко змінною картинкою за склом. Вона відчувала, що коли…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Я – упаковка стіків для айкосу з написом українською мовою в торбинці вусатого викладача німецької мови. Він не може всидіти на місці, поспіхом допиває авокадний смузі й рукавом витирає залишки з сивих вус. Скептичне небо Берліна ніби душить його бровами і цим іронічним…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Поступово я почав приходити до тями. Відчув, як мене притримували з обох боків, тягнучи знерухомлене тіло. Не знав, куди несуть, але… я не міг нічого вдіяти. Тіло відмовлялося слухатись. М'язи нили… голова тріщала. Намагався розплющити очі, але зустрічався з темрявою. Пов'язка?…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Берлін тиснув на мене, виламував руки. Тєлєга зойкала щохвилини, лязгаючи по оголених нервах, не даючи вийти з істеричного та, разом з тим, бездіяльного стану. Новини з півдня, на які я був підписаний, на всі канали, що знав, не давали спати, їсти. Я моніторив сирени Донеччини і…
-
8,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 122 1 123 1 124 … 1 333 Next
