by Іо Лайт —Рима фиркнула, коли її нога підігнулась на м'якій землі. Рубіо заспокійливо провів рукою по білій гриві. – Знаєш, як для кобили, яку ти вкрав у воїна буквально найсильнішої армії світу, твоя Рима надто... вибаглива. – пробурмотів, посміхаючись, Міка. – Тут чомусь м'яка земля,…
by Kokube —Після душу, Меліса закинула свою білизну у свій рюкзак і пішла на кухню, де її вже чекали. Маша допиваючи свій чай, думаючи про щось своє. -Вибач, я трохи затрималася, ти могла сісти снідати без мене. - Меліса опустила винувато погляд сідаючи за стіл. Маша до того, як дівчина не…
by Kokube —Діставшись до будинку Меліса спокійно роззулася і пішла на кухню привітатись із сім'єю. Батько сидів за столом у ноутбуці й працював, матінка ж готувала обід. Зайшовши на кухню тихою ходою, Меліса ніжно вимовила. -Привіт, я вдома. Її мама одразу якось похмурішала, обернувшись…
by Kokube —Одного ранку, десь через пару тижнів, Мелісу будять шурхіт у коридорі, опритомнівши вона оглянула кімнату і помітила, що Лізи немає в ліжку. Сонно потираючи очі Ліса вийшла в коридор і побачила, що батьки кудись збираються разом з Лізою та Андрієм (хлопець Лізи). -Доброго ранку, а…
by Kokube —Ранок. Сонячний ранок. На обличчя дівчат світив промінь сонця з невеликої щілини, утвореної від штори. Маша прокинулася раніше будильника, тому відразу ж взяла телефон у руки й вимкнула цей будильник. Дівчина ще кілька хвилин спостерігала за милим личком Меліси, а потім встала…
by Kokube —Минув ще один місяць. Ось-ось розпочнеться навчання. Що могло піти негаразд? Та, в принципі, все. Як і зараз. У кімнату, де спокійно спала Ліса, увірвалася мати й щось дуже голосно кричала. Благо Ліза до цього часу вже встала, і вона не відчула цього чудового пробудження. Ліса…
by Kokube —Коли організм Меліси вважав за потрібне прокинутися, дівчина солодко потяглася і спочатку не зрозуміла чому так темно, але відчувши, що вона зараз гола, вона згадала, що буквально кілька годин тому сталося. Мляво вставши з ліжка, вона одягла халат, який лежав на краю ліжка і…
by Ілля Сергійович —І тонуть години у тиші, у тиші, що в’язка, немов карамель: проти їхньої волі уповільнюється їх біг, перетворюється на кроки. Світло ввімкнено так, ніби хоче бути насправді вимкнутим, і вечір дивиться у вікна, але нічого не бачить, зовсім нічого. Не сховатись під жодним з…
by Ілля Сергійович —Айстри збирали в маленькі долоньки пелюстки останніх троянд, які падали і ніби застигали на мить – навіть менше – в холодному повітрі. Ночі повняться колисковими, це айстри співають трояндам, і слова ранять гострі шипи, але слово звучить, але слово звучить. І троянди лягають…
by Kokube —Настирлива вібрація. Що це? Провівши рукою Меліса знайшла джерело огидного звуку. Телефон. Він майже розривався від повідомлень і дзвінків. Розплющивши очі, дівчина глянула на екран телефону і побачивши, що входить від Насті, відповіла. -М. -Доброго ранку, де ви? Маша з…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.