by Jess Beachwood —Страх буває різним. Буває різкий, гострий страх, що приковує тебе до землі, змушую кричати чи плакати, і серце від нього дріботить в грудях, намагаючись порухати завмерлу кров. Інший страх, густий і липкий як смола, огортає з голови до ніг повільно і залишається постійною накидкою…
by emikasenpai —Юнак прокинувся на шкіряному дивані молочного кольору. Він почав оглядати кімнату, де спав, сіроокий зрозумів, що знаходиться не в своєму будинку. Хлопець почав згадувати, що вчора сталося: «Пам'ятаю, нашу розмову з Алісою. Дідько, вона мені зрадила з Максі. Що ж було далі.. Після…
by Хару —Вечірнє сонце пробивалось крізь зачинені жалюзі, перетворюючи кабінет на дуже затишне місце. Промені падали на картини, виділяючи ті моменти, на які рідко звертали увагу. В приміщенні ще відчувався запах нещодавнього ремонту: стіни спокійного сірого кольору, який не викликав ні…
by Аямэ —Село Екар, що розташована у глибокій гущавині Південного лісу. У цій місцині немає нічого, крім напрочуд сприятливого клімату. Саме тут вирішили оселитися ельфи-цілителі. Вони вирощують безліч лікувальних рослин, а потім роблять з них мазі та зілля. Торгівля ліками та травами, те…
by fairytale —Клів йшла слідом за Кессі вузьким коридором. Здавалося, що Кессі нервувала найбільше, вона стискала свою чорну об’ємну футболку та ледве трималася на ногах, але продовжувала крокувати. – Ось ми і на місці. – Кессі повернулася обличчям до Клів та усміхнулася. – Я зайду з тобою.…
by Miss Nelsøn❤ —Я,як зазвичай,повертався з лекцій до свого кабінету. Завтрашній день повинен бути особливим. Я зустрінуся з нею. З Ніккаль. Вона вже так виросла,але все ще маленька дівчинка. Скоро в її школі випускний. Завтра запроную їй вступити до мого університету. Чи погодиться вона?…
by Jo Jo —Молодь як метелики: летять на світло та потрапляють у вогонь Рейчел лежала у ліжку, згорнувшись клубочком, і пропалювала поглядом фотокартку в своїх руках. Постіль гніздом обвивала струнке тіло дівчини, а покривало сумно лежало на підлозі. Подушка була затиснута поміж…
by Вероника Ютина —Сонце тільки-но почало пробивати свої перші промінці з-поза хмар. Уся природа ніби застигла в передчутті нового дня. Все живе ще дрімало. Навіть звичайно бурхливий океан зрання поводився спокійно. Це був просто неймовірний момент. Дивлячись на цей спокійний пейзаж важко навіть…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.