Розділи
-
Навколо стільки перехожих, невідомих та чужих. Між ними помітила твій погляд. В твоїх очах - відображення моїх. Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто. Проте твоє серце все ще щось говорить, а моє - перестало вже давно. Не…-
538 • Ongoing
-
-
ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один. і часом виє десь вітер, та заспокоює твої думки. а море буде шумно нити, і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти, але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені? чи…
-
538 • Ongoing
-
-
заховаю думки я в записник. а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник, а дим від сигарет перейшов на одяг. пусті слова, забуті речі. порваний світер, келих вина. усе це було недоречним як і ті страшні слова. біль, тривожність та знову я…
-
538 • Ongoing
-
-
ми різні, але ми про одне й те ж саме. але, що ти намагаєшся відшукати в мені? і те слово, що було раніше мною сказане, назавжди залишиться нічим. але тепер я одна в цьому світі. мої спогади та кошмари стануть лише зірками. ти можеш ранити мене, поки я сиджу сама в…
-
538 • Ongoing
-
-
хто ти? холодний як лід? гарячий як вулкан? чи той, хто буде йти за мною вслід? чи той, хто буде вести, як стрілу, обман? хто ти? допоможеш у бою? нанесеш удар? чи буде твоя натура холодною та злою? чи будеш, як і всі? сидіти між невдах? хто ти? яке твоє серце? що воно…
-
538 • Ongoing
-
-
Здригнулось пекло, як почуло, Що в край пекучий завітав, Не будучи він Богу вірний, Братом диявола той став. Чорти розбіглись як ті кури, Розкаляючи вогонь На тих факелах настінних, Вітали не гнучи голов. Диявол гірко посміхнувся: " Как же так праізашло?". Пошкірились рогаті,…
-
195 • Ongoing
-
-
Ти — вкраплина свіжої роси, Ти — подих прийдешньої весни, Та цей подих не для мене, Що летить у височинь до неба. Ти — русалка на березі пісків, Яку викинуло подалі від морів. Ти розквітаєш, немов би бузок, Ароматом п'янким наповниш садок. Ти — сонце під час літньої спеки, Ти —…
-
378 • Ongoing
-
-
Не збудуєш майбутнє щасливе, Як минулого не знатимеш геть. Я не людина: розправлю крила, як птиця, Над прірвою часу вознесусь, наче світло. А часу не має, його вкотре гублю, Немов крізь пір'я піском розтіка. Я жити справді, справді люблю, А чи люблять інші це так само, як я? Чи…
-
378 • Ongoing
-
-
Під градом гуляли весною. Подруга звала за собою. Пил, змішавшись з водою, Спадав на нашу одежу. За дорогою вже не стежу. Дивлюсь на брудні калюжі " Скажи, як ти, друже?" Нема що казати, бо... За дощем не чути Зітхання гіркі, Не видно сльози стрімкі Біжи, біжи,…
-
59 • Ongoing
-
-
поки рýчій пливе своїм чередом я стиха зітхаю, щоб поділиться гріхом — отож, праведна влада признала мене таким собі зрадником, що розруху несе. . в той день же почали гатити дверьми, викрадали людей — так просто, серед пітьми. рукописи вже догорали в вогні, а майор до…
-
260 • Completed
-
- Previous 1 … 1 047 1 048 1 049 … 1 335 Next
