by Георгій Нікінберг —Хто зна, за що Хто зна, чому Я сам один Мов у яру Стою похнюпившись На волі Без сили жить Віддався долі й веде мене вона одна серед розпусти і багна що оточило що довкола а поруч воля боса й гола пригнічена вона й сумна Хача дивуєшся, бо зараз нема ні пана, ні раба немає…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —А все ж можливо? Правда все ж можливо. Не благадарне правда диво Те що можливо і не можливо, Ми просто не те що шукаєм хочемо Ми просимо в Бога те чого ми не можемо Радість віри в маренні, А освіти в вченні, Нам не потрібно жити аби зрозуміти літописи написані мудрецем…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Рано чи пізно казка закінчиться! Ніхто не буде вічно слухати твої пісні в голосових, Рано чи пізно серце розвінчеться, і ти скуштуєш сухий азот. Ніщо не вічне, все закінчиться Все що добре, рано чи пізно зістаристься і згноїться, Ніхто не чекатеме тебе до ранку, Він ляже спати,…
by Valeriana —Я - людина, яка пише вірші емоціями та моментами. Сподіваюся, знайду свого читача +++ Ти ж любиш зелений чай? Сідай, наливай собі за край. Я розповім тобі цікаву штуку. Тільки простягни до мене свою руку. Подаруй свій останній брунатний погляд, Ти ж залишишся сьогодні…
by Valeriana —+++ Йому було майже сорок. Смерть, сидячи на гілляці, Розспівувала серенади. Посеред кровавого поля - чоловічки без ґвинтівок. Минуле вирішило зіграти останні акорди. Кров лине з обпаленого тіла, жнець спускається вниз. Та нема вже сліз, виплакані давно. А він любив, аж душі не…
by Морква —Сонце сяє, та не гріє, Мов холодна та зоря. Хоч і небо ясне, синє, Відчуття - немов тюрма. Світ навколишній лякає, Він ворожий, він чужий. Навіть те, що зветься домом Має подих крижаний. Розпалю гарячу грубку, Грітиму свої долоні, Та болять у мене скроні Як болить в…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —"Чуєш? Можуть, бути проблеми..." З серцем з душею, проблеми. Ми звільнені Богом? Неврівноважені, ненормальні. На повідку в психлікарні... Всі говорять ми ненормальні... Норми, суспільство, закони і кодекс людини. З кожним порушенням, з кожним вбивством людини. Ми станемо не…
by RiaJuliya —Зазирни їй у очі - Побачиш в них шелест трав Заблукаєш у снах Не вернешся вже ніколи Як вона прошепоче - Вважай, наперед програв: Їй кохання в словах Слугує останнім болем Обійми її вітром - Вона не зведе плечем Холоди не страшні Коли крижаніє серце Її посмішка світла По…
by Мерфі Розалін —Джульєтта, моя Джульєтта. Як ти жила, в цьому світі брехні? Чи була ти заглиблена в думах, У той час, коли всі брехали тобі? О, Джульєтта. Що ж ти відчула, від цих романтизованих поглядів, фраз? Які так глибоко засіли в душі. Можливо вірші, ті що були присвячені там; Ще не винесли…
by Leenaly —Не вір мені , бо я брехати вмію Не вір холодним і сухим словам моїм Коли дивлюся в твої очі В душі моїй небачені вогні . Не вір моїм стальним очам з суворими бровима Не жди мене , бо я і так прийду Я принесу тобі свою надію , А подарую смуток і біду , Бо проклятий я до віку ,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.