by Nguyen Kolya —І ніколи не дізнаюсь я, Що мала на увазі ти. На мене подивилась усміхаючись, Та пішла, нічого не сказавши. Зимовий вечір. Тиша. Я один. Дивлюсь на твій портрет. Така небачена краса, Всміхнувся я, - заплакав. Чому… не знаю. Може все ж таки сумую за тобою. Ніколи не дізнаюсь я, Що…
by Рогачевська Леся —ніколи не брехала і не буду та повірять в це наразі тільки небеса за спиною казала «не люблю я» в результаті ти пішла від мене сльозами блища ти мій світанок ти моя прекрасніша зоря ніколи в очах не потухала та не повіриш більше в це скільки б я віршів не…
by Рогачевська Леся —любити.. це взагалі як? казати теплі слова, дарувати квіти, хотіти? в чому взагалі сенс якщо ми всі потім відправимось у небуття? бути щасливим поруч з кимось? не аргумент. люди з посмішкою на вустах помирають не кохаючи яка любов на смак? солодка карамель? чи може чай з…
by Рогачевська Леся —нічого не відчуваю тільки одну біль ти серце моє розриваєш стільки б і я не зміг думаєш брехав я? брехав про почуття? ти ж знаєш блять мене не вмію я кохать дивлюсь на твою парту там сидиш одна не можу не дивитись занадто красива вона скільки ж болі в очах у…
by не вмію писати даша —твоє рожеве волосся знову лагідно лоскоче мою шию, твої срібні очі знову дивляться на зорі серед ночі, твої руки знову ніжно торкаються моїх, й між нами знову час немов застиг. тобі не страшно знову тікати зі мною після відбою, твої ніжніші за все в світі губи знову на моїх,…
by Kalyna —Неважливо, що люблю я, Й чи люблю щось взагалі, В темній залі розкидаю, Всі свої думки сумні. Розкидаю й поховаю, У кутку під килимком, Чи я знаю, чи не знаю, Що хтось бачив за вікном. Як піду я, темна постать, Пройде в залу через скло, Вона думки всі…
by Karina —Блищать зірки на вечірнім небі, Холодний грудневий вітер обіймає мене, І в тій своїй людській потребі, В тій темряві суцільній, тиша на вулиці засне. Минають лічані хвилини і через декілька вже мить, Тиша на вулиці зупиняє своє існування. Здається, десь за дві автобусні…
by Потурай Олег —Благословляю, смерть, тебе! Нехай страждання все мине. О владарко підземних гір, Та скуй мене, туманом вкрий! Мені буття вже не в наснагу, До тебе не втаю я спрагу. Вже хочу поскоріш піти. Благаю, смерте, все змети! Мені не милі вже ті муки, Вина гризе, ламає…
by Потурай Олег —Ах що то за краса - фігура? То наче з Греції скульптура! Вощаним блиском виграє, До себе зір твій прикує. Гладка поверхня блідих рук У танці з грифом творить звук. Не тільки тон у неї зброя, Вона мандрує в світі слова. Воно родилося в глибинах, У таємничих…
by Георгій Нікінберг —Хто зна, за що Хто зна, чому Я сам один Мов у яру Стою похнюпившись На волі Без сили жить Віддався долі й веде мене вона одна серед розпусти і багна що оточило що довкола а поруч воля боса й гола пригнічена вона й сумна Хача дивуєшся, бо зараз нема ні пана, ні раба немає…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.