by руда відьма —Ніч є довга, життя - коротке. Подивлюся на небо ясне: Місяць сяє цнотливо і скромно. І не знаю ким насправді я є. Відбивається усмішка в світлі. Я тихенько зізнаюся їй, моїй милій коханій тихій, що люблю більше зорей ясних. Ніч є довга, життя - коротке. Обніму моє сонце…
by руда відьма —Я нарешті можу сміятись. Скільки літ з дитинства пройшло? Щиро сміхом тоді заливалась, я згадала як це воно. Як воно з головою порожньою йти по вулиці й співати пісні. Як ходити тропою дорожньою і не хтіти залишитись в ній. І весна доторкається ніжно до волосся мого…
by CREAMFULL —Дивись, у мені — тисяча кульбаб. Не зламай їх. Накажи їх розцвісти величезним полем і сховати всю твою неспокійну душу. Але не здувай їх. Нехай вітер сам рознесе їхнє біле пухнасте насіння по землі, якої вони ніколи не досягнуть. Загадай бажання просто так і вір. Просто вір. У…
by руда відьма —Я не можу підняти очі. Мені страшно. Допоможіть. В мене руки дрижать ще досі хоч минуло вже кілька літ. Ось зап'ястний метелик загинув. Перерізала крильця. Тримавсь кілька днів він тихих й недовгих. І в червоному лезі сховавсь. Соромно й щоки мої палають. Загубила життя ще…
by qashanya —Як ниви у квітні навесні, Як квіти-діти на землі. Лунає диво-спів життя, Квітнуть любі почуття. Де тече чарівна річка, Де горить остання свічка. Там палає хата рідна, Бідна зіткана зі світла. Де був спокій зараз грім, Шумом нищать рідний дім. Всюди бачиться руїна, Біль не змиє…
by qashanya —Стоять тополі в полі, Де шлях проліг в село. Стоять як наші долі, Як мамине тепло. Стоять вони віками, Як сторінки життя. Із нашими думками, Ідуть у забуття. Стоять вони у полі, Високі та шумні. Пошарпані в них долі, Плачуть навесні. Хай знає…
by гриб —Як прийде ранок, З лісу вийде мавок, Зелена темна сила. І хай здається, що це хмара, Для люду звичайного - біла. Лише для них це Мара: Могутня королівна тьмяна З попелу…
by сироманка —Я вперше відчула себе молодою, Відчула, уперше за довгі роки. До того я була старою, слабою, А тут, геть раптово - нові сторінки. Гуляти, кохати, любити, дружити, Вертатись додому о пізній порі. Не лиш існувати потрібно, а й жити, Не зґавити юності дні золоті. Я вперше відчула себе…
by Наталка —Прийшов час - я закохалась. То листопад чи грудень був... Без почуттів період вже минув! Як без кохання я жила? Не знаю, Сама собі я співчуваю. Тепер коли серденько калатає - Навколо казка, немов крила виростають. Я думала, що то здалось мені, Як ось… з'явився він…
by yorew — Про щось я віршик хочу написати, Але не маю теми, де її узяти? Пишу пісні я, їх я і співаю, Але для вірша теми не надбаю. Проходить літо, пташечки співають, Всі ходять в парк, всі бігають, гуляють, А я сиджу сама на підвіконні, Читаю я листи неелектронні Про відчай,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.