Розділи
-
Не можна почуття просто запхати у стрічку. Їх треба вдягати в слова. Я б так хотіла запхати їх в стрічку! Будь куди, лиш би з себе забрать.. Запхати в велику коробку, Заклеїти скотчем, відправити в даль. Відправити поштою, втопити у морі, спалити в вогнях. Я б хотіла…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Якось баба-терориха знайшла собі курку-бомбу, вона її запекла і заклала біля печі, щоб замести сліди. Але на допомогу прийшов дід-спецназовець. Він закидував терориху гранатами, але вона прикрилася щитом. І все ж одна граната попала в курку-бомбу і знищила її. А баба взяла мініган…
-
99 • Ongoing
-
-
Чому у всіх все так чудово? А я народжена в сльозах. Душею млію поступово, а серце гасне на ножах... ⠀ Моя зоря - давно згоріла. Втопилась в надіях й сподівань. Десь там, всередині ще тліла: в дитячій мрії - побачити ту рань. ⠀ А ранок все ніяк не сходив, вона вже й дотліла геть. В…
-
287 • Ongoing
-
-
Володар персня золотого, Обранець города большого. Сидить прекрасний на коні, Ну а за ним богатирі. Здорові козаки всесилі У бій із ворогом ідуть, А ті того і тілько ждуть. Як наступають бравим військом Всеславним військом Запорізьким, То вороги чимдуж тікають Покою й…
-
405 • Ongoing
-
-
хребет ламкий — сніжинка і прикраса, хребет людський — незміцнений каркас. (як ми були — не вистачило часу, як час з’явився — вже не стало нас.) немов ісус, кульгає снігом робот: ні знаку зла, ні сліду підошов. і тільки страх у серці, як хвороба, і, ніби куля в лоб, цвіте…
-
296 • Ongoing
-
-
Трагічний дзвін годинника, Три трупа за вікном. Хто ж скоїв злісний злочин, В пасхальний тиждень знов? Нема тому прощення , Хто вбив трьох пішаків. Та зачекайте хто ж вони, Ті троє мужиків. Безхатьком називається, той перший чоловік. Він на траві…
-
256 • Ongoing
-
-
Ніхто не може виправдати смерть, І вже тим більше не посміє вбивство. І варто спори всі відкинуть геть Бо все ж війна – то вічнеє насильство. Бо все ж війна – то завжди чиясь кров. І добре, якщо кров ця не дитини. Війна – ясний нічний покров І сльози зляканої в…
-
149 • Ongoing
-
-
Стою я наче уві сні, Кругом усе сміється. Та думи мої ненависні Усе ятрять мні серце. «Тут щось не так, Це підступ все, Про що тут говорити? Ну хто народу мирному Дасть у покою жити? Хто дасть нам тишу і любов, Коли людям на згадку, Пролити можна свіжу кров І знищить…
-
474 • Ongoing
-
-
Море тихо несло звістку Від слів злих її хова. Море хвилями накрило Вбиті у бою тіла. Море шепотом молило, Дивлячись у небеса, Щоб юнцям дали могили І їх не їла звірота. Море тихо несло розпач, А разом з ним ішов палач. Матері іще не знають Та уже заводять…
-
474 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 003 1 004 1 005 … 1 336 Next
