Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Уві сні біля липи.

За білою тюллю віяла липа.   На підвіконні стояла ваза із зав’ялими квітами, вітер хитав їх з тканиною на вікні. Прохолодний, він ніс за собою запах яблук та груш, волошок та ромашок, які квітли у вишневому саду попід горою. Старий серп місяця пробивався у кімнату, огорнуту обіймами Морфея. Скидував останні зорі на вранішнюю вишню, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Те, як щастя перетворюється в порожнечу

знову всім привіт! я написала невеличку осінню збірку з назвою “Меланхолія”❤️. сюди увійшли всі фанфіки, що були написані з серпня по грудень. на даний момент це останні фанфіки. можливо, вони взагалі будуть останніми в цьому фандомі… як мінімум, якщо не в фанфікшні загалом. загалом, приємного читання!   ——————————————————-   1962.   Кожна надія та кожна […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Every day

Поема, яка була написана під час прослуховання чудової пісні: Seven – Jungkook. ☆ ☆ ☆     Наново міняєш свої адреса,   відкликаючи назад кур‘єра.     Чому ж така недоступна?       Кривиш губи,      згідно моїх солодких поем.     Шансу навіть не даєш,     однак хитру посмішку твою,   […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Відрядження

Минув тиждень з тих пір, як Вітя відправився до Франції в академію МВС ділитися досвідом з майбутніми охоронцями правопорядку. За дивовижним збігом обставин, керівник академії, що приїздив свого часу до батьків в Україну, почув про їх неабияк успішну слідчу агенцію та вмовив Ольгу відправити когось, хто зміг би викладати місяць-другий в його академії. Пан Лансере, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1. Призначені долею

Коли ніч опустилася на безкраї лани та кручі села, розганяючи невгамовних та привітних жителів по домівках, пані Косач що так звикла до часом виснажливої міської метушні, ніяк не могла змусити себе піти всередину будинку. Підігнувши ноги набік, вона зручно влаштувалась на широкій лавці, що стояла на обвішаній пучками сухих трав веранді. Так не хотілося розлучатися […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Рефрен нудьги

Оригінал: https://archiveofourown.org/works/36816007#main Опис: “Я один. Я падаю, спиною вперед, ніби стрибнув. Мої руки витягнуті перед собою, тягнуться до чогось, чого я не можу побачити”. Внизу – чорна вода. Вона незворушна, її скляна поверхня непроникна. Вона тиха і спокійна навіть на тлі розлогих ландшафтів країни, що переживає революцію, і настільки безмежно, неймовірно темна, що перед її […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чому ми не одружені?

Крихітка Мюріель почала дуже часто залишатися у Азірафаеля на смачну чашку чаю чи послухати розповіді янгола з часів бубонної чуми. Не сказати, що Кроулі дуже цьому радий, але проти ні слова не каже, лише шипить інколи…. ~~~ Крихітка Мюріель наразі є частим гостем у лавці янгола Азірафаеля. З того часу, як він відрікся від небес […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Візитери: Ep.1

Примітка: ця історія має під собою от7 стосунки, але в роботі фігурує лише це тріо. **********************   Дорогою до навчального центру Хосок з Чіміном ледь могли стримувати емоції — вони нарешті побачать Сокджина і навіть матимуть трохи вільного часу разом. Шкода, що лише вони двоє отримали цю можливість, але з іншого боку, усіх шістьох до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Охоронець

У когось є янгол-охоронець. У Дерека є Стайлз. — Піднімай свою сраку, Хмурововче, інакше навіть я тебе не врятую. Дереку боляче, дуже боляче, але він слухняно напружує ниючі м’язи, тому що знає – Стайлз правий. Його поховають тут, якщо він не підведеться. Та все ж не може втриматися від уїдливої репліки, випльовує разом із кров’ю: […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

« Очі не брешуть.»

«Очі не брешуть. Все клевета – слова, жести, дії, але тільки не очі»                Океан Ельзи- Обійми.           Моменти — Схожа & Марний.   Спокійна ніч лишила приємний слід на сонному місті, забираючи всі страхи й хвилювання. Світанок не спішив наставати, лише красиво розмальовував вже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених