Поема, яка була написана під час прослуховання чудової пісні: Seven – Jungkook.
☆ ☆ ☆
Наново міняєш свої адреса,
відкликаючи назад кур‘єра.
Чому ж така недоступна?
Кривиш губи,
згідно моїх солодких поем.
Шансу навіть не даєш,
однак хитру посмішку твою,
ловлю очима.
Клевета про нашу ворожнечу,
висить тепер на їх головах,
як ті спагетті з італьянського ресторану.
Буду акуратно хапати,
тебе у свій полон життя.
Виключно закрила все на замки,
як і своє-моє кохане серце.
Стукіт мішає сусідам,
але твій спокій, це дивовижно.
Повторно під твоїми далекими вікнами,
пальці перебирають струни,
й лунають надоїдливі сиренади.
Коти, агресивно на мене шеплять,
мовля: коли вже затихнеш?!
Невинна усмішка,
розтягує мої вуста,
коли все таки бачу твою тінь.
Піжама смішно весить,
наче милість додає.
Вічі твої пилають вогнем,
і я згоден згоріти в ньому.
Просто лиши повідомлення,
щоб імейл сповістив.
Та я щодня буду чекати тебе,
серед італьянського дворика.
Додати до улюблених