Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

15

Сім’я. Коли ти — дитина, це поняття сприймається трохи інакше, ніж у зрілому віці. Більш споживче ставлення: ти дивишся скоріше з боку того, хто приймає, ніж того, хто дає. Весь період становлення особистості: дитинство, юність, — «сім’я» сприймається, як само собою зрозуміле. Якась константа, на яку не маєш впливу. Ти не поливаєш і не удобрюєш […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

14

*The Acid — Basic instinct Запізнившись на першу пару більше, ніж на півгодини, Мітяєв увійшов до кабінету, на ходу плутано вибачаючись. — Ну, мабуть, я маю подякувати, що ти взагалі прийшов, Олександре, — єхидно пробурмотіла викладачка з філософії, поглядом запрошуючи студента сісти. Сашко проскочив до вільного місця біля Влада і впав на стілець, нервово зітхаючи. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Який цей пан, Сінтерел

Ні єдиного промінчика сонця, чи місяця. Неможливо зрозуміти  – день, або ніч. Єдиним джерелом світла був палаючий смолоскип, прикріплений до стіни за допомоги металевого листа, прибитого цвяхами. Він підгледів кожну деталь, бо залишатися у в’язниці навіть на хвилину – дуже нудне заняття. І хоча, в глибині душі юнак усвідомлював, що минуло, мабуть, лише кілька годин […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

13

* Arctic Monkeys — I bet you look good on the dancefloor Суворі університетські будні зустрічали Саню типово осінньою, похмурою та вітряною погодою, що видувала з перехожих буквально все живе. Хлопець йшов із Владом улюбленим шляхом до універу, любовно вдихаючи дим парламенту. — То чого він приперся до тебе взагалі? — Жуков скоса розглядав Мітяєва, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Відлуння

Світанок був морозний, помаранчеві рідкі хмари застелили небо, а червоне зарево сонця ледь-ледь осяяло ліс. Альберт відчував втому, перехід за межу потребував значних затрат енергії. Зазвичай, в таких випадках використовували спеціальні кристали, що слугували за невеличкі батарейки. Проте Альберт був одним із старшин і це звання він отримав не просто так. Старшини не були вищим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Остання цитадель

Уривки тексту із цитаделі: «Вогонь гартує лезо меча. Кожен, хто створює зброю, використовує силу полум’я. Вогонь був життєдайною силою ще за часів дуже далеких, ще задовго до першого поглинання. Так було незмінно протягом усієї людської історії, відколи предки, – відомі кожній дитині та дорослому в теперішньому як «ті, що несли світло», –  навчилися його приборкувати. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

12

Почувши невиразні завивання, Влад з Максимом синхронно вирішили, що упускають дуже багато, сидячи на кухні. Хлопці висунулися в коридор, і погляду їх постала натуральна картина олією. Худий, зовсім як іграшковий, блондин висів на Мітяєві, наче коала на стовбурі евкаліпта, уткнувшись обличчям у смагляву шию. Саня виглядав так, ніби нічого особливого не відбувається, з безпристрасним обличчям […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

як полтавці по сіль ходили

[КРАЇНА У / ТАНЬКА І ВОЛОДЬКА / ОДНОГО РАЗУ ПІД ПОЛТАВОЮ]   #серпис2022 слово: смерть (несправжня смерть, це все хіханькі-хаханькі) укр­­_ав, в якому танька хотіла відпочити, міхалич знайшов ведмедів, а юрчик з кумом пішли по сіль   1   На думку Таньки, день починався прекрасно, і навіть більше ніж прекрасно: вона прокинулась не від хропіння […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

11

— На чорта я зробив тобі дублі ключів, якщо ти все одно в двері дзвониш? — вирішивши, що найкращий захист — це напад, Мітяєв зустрічав гостя відразу з наїзду. Вид у Саші був той ще: мало того, що побитий, так ще червоний, збуджений і явно всім на світі незадоволений.   «Ні, звичайно, я тебе нескінченно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

10

Проведені в самотності університетські будні нагадували Жукову про закінчення десятого класу. Після відверто провальної розмови, Саня зійшов з усіх радарів до початку наступного навчального року. Не відповідав на дзвінки, не заходив до соцмереж, прикривався батьками, щоб оминути освітню систему та написати контрольні дистанційно. Чорт його знає, що Мітяєв розповів батькам, але Влад ще ніколи не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених