Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Гаряче зоряне

  Пам’ять – жахливий чорний вир, що його люди заштовхують подалі, закриваючи міріадами скляних уламків, грубо зв’язаних одне з одним старими вицвілими нитками. Образи в спогадах – хиткі, зіткані зі хворобливих клаптів морозно-синього неба над готичними каплицями, широких можливо-існуючих ланів кольору зеленого шартрез і карамельно-веселкового дитячого сміху. Час викручує скроні, розгніваними ерініями вгризається у мозок. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Текстури

  Оздоблені золотом плечі так схожі на ті, що й раніше. Але помітніше підіймаються від дихання, що не потрібно, ледве завмирають від доторку, що не обов’язковий. Проводиш долонею по вороту, що ховає шию- метал. Лімбо поверта голову, супроводжує поглядом- текстура деформується, гнеться, наче шкіра. Сидиш на його колінах, тільки тепер можеш дивитися на нього зверху […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зі сну в реальність

Енакіну Скайвокеру наснився дивний сон, де Обі-Ван напився і у них був секс. Джедай прокидається і намагається забути про сон, але з часом усвідомлює, що бажає вчителя. – Здається, я забагато випив. Енакін, на якому повис п’яний Обі-Ван, саркастично хмикнув. – Та невже? Скайвокер ніколи не засуджував вчителя за те, що той іноді дозволяє собі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених