Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 1. Лікарня Святого Мунґо і повернення

13 серпня 1943 рік.  Навіть крізь закриті очі можна було зрозуміти, що в кімнаті було занадто багато світла, але відкрити їх я так і не наважилася. Гостра біль пульсує десь у стінках черепної коробки. Під товстим шаром ковдр дуже жарко. Дратувала нестерпна втома та неприємні відчуття в тілі. Скільки вже я тут?  Почувши як наближаються […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Воля

Я його кохаю більше всього на світі. Він найкраще, що ставалось в моєму житті. Я не вірю, що доля дала мені таке щастя. Він єдина моя розрада. Завжди, коли мій день буде жахливим, я можу звернутись до нього він мене приголубить, скаже: «ти у мене така молодець, я тобою пишаюся». Він завжди був ввічливим, толерантним, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я вмиваю руки

На моє щастя двері були незамкнені. Я вхопила взуття і свою сумочку і тихо вислизнула назовні. Звукоізоляція в будинку була відмінною, поверхом вище і поверхом нижче ніхто не жив – новобудова ж (це Марго говорила, коли ми з нею сьогодні (а точніше – вже вчора, минула друга ночі) кавували). Пройшовшись босоніж (про всяк випадок), на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І хто винен?

Я допила келих вина з гірким альпійським шоколадом, від котрого аж терпнув язик, пританцьовуючи, одягнула черевички на платформі, послала своєму відображенню повітряний поцілунок і вибігла в під’їзд. На вулиці вже було темно, тільки ліхтарі освітлювали це ненависне місто, я сіла в таксі, але  на початку необхідної вулиці ввічливо попрощалася і вирішила пройтися пішки. За моїми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гра з високими ставками

За кілька вечорів я отримала короткі інструкції та список цих людей – написаний вручну в шкіряному молескіні. Гаряче какао і батончик з гіркого темного шоколаду приємно гріли душу, поки брунатні вінтажні сторінки шурхотіли під пальцями. Я уявила маршрути – доведеться проїздити близько ста кілометрів в різні сторони. Що ж – нічого страшного. Вже за кілька […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Авантюра

Замальовка повністю витримана в стилі нуар, є відсилки до класичних фільмів.   https://t.me/fanficsdeclaudette – тут анотації фанфіків, картинки і т.д.   Плече все ще болить від удару, серце вистрибує з грудей, але я  вбігаю в темну кімнату. Руки трусяться, неуважно сиплю чайну заварку в розмальовану чашку і ледь не давлюся окропом. Кидаюся до планшета, але […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

У невеликому містечку Денжерс відкрили новий музей під назвою “Art Life” або точніше “Життя Мистецтва”. Він побудований для найкращих учнів з різними талантами, як наприклад: Абсолютний Будівельник, Абсолютний Шаман, Абсолютна Журналістка і так далі… На цьому всі наші новини закінчилися. Будьте на зв’язку. – оголосила репортерка, після цього увімкнулася реклама. Дівчинка подивившись на цей музей […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Під зорею австрійського світанку

Десь на півночі Австрії, наступної ночі. Ґеллерт повернувся у батьківський дім наступної ночі. Ґустав та Ґеорґіна мирно спали у свої спальні, поки їхній син зачаровував свій саквояж зменшувальними чарами. За батьків він не думав, так як часто пропадав з дому через свою журналістську роботу. Зрештою це ж батько змусив його піти працювати у “Магічний щосуботник”, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Під покровом балканської ночі

Динарські гори, Австро-Угорщина, осінь 1900 року. Затяжний гірський дощ неприємно бив по красивому чорному пальто Ґеллерта, котрий вже понад годину похмуро брів від залізничної станції до потрібного йому села. – Який я дурень, одягнув найкраще пальто і мереживний білий шарф та ще й капелюха забув – ніби на бал чи на зустріч зібрався, – тихо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Під світлом віденського дня

Відень, Австро-Угорська імперія, літо 1900 року. Магічний Відень вирував – сьогодні у величезному приміщенні колишньої академії зіллєваріння проходив міжнародний фестиваль майстрів чарівних паличок, котрі ділилися досвідом та презентували свої дослідження. Юний Ґеллерт повільно піднімався сходами, що вели у цю масивну будівлю, згадуючи, що саме він повинен розпитати у Міко Ґреґоровича – відомого сербського майстра, котрий […]FavoriteLoadingДодати до улюблених