Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

_Щасливий фінал_

VII — А ти про це.Мердок іноді розповідав про тебе.Про те як ти виглядаєш, наскільки чудовий.Але ж він сліпий, правильно?Тому я завжди думала, що він розказує про якусь вигадку”Фоггі такий милий, ти просто його не знаєш” І ще купу компліментів.Але як я бачу, він не помилився ні на краплю. — До кінця зібравши свої приладдя, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок пригод Рімуру

Рімуру собі спокійно, то летів, то пливав у космічному просторі. Якщо його цікавила якась планета, то він туди залітав, робив усе, що хотів, та летів далі. Він навіть не думав, скільки часу в нього зайняло долетіти до світу Наруто. За цей час, коли він летів до потрібної планети, він набрався ще більшого досвіду та здібностей, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не треба ламати двері

Перекладом завдячую Віснику Паймон. Ця ж робота на ФУМ, на АО3, на Wattpad. Плейлист до фанфіку.    Каї дуже пощастило, що повертатись до Монду довелось не пішки. Дякуючи Алісі, яка залишила і другий телепорт, він та Клі швидко опинились під брамою в місто. Лицарі, що охороняли браму, неабияк злякались двох фігур, що зʼявились нізвідки, та майже наставили на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Сльози це не слабкість

– Ну Мінхооооооо – Та досить Хван, я нічого не зроблю. – Вбий його. – Дуже смішно. – Я не жартую, вирубимо його коли вертатиметься після його занять по вокалу, тіло в мішок, мішок у річку Хан. якраз Хана в Хан.- Хьоджін розказував так захопливо, а Мінхо дивився на нього, як на придурка. а ні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я кохаю тебе…

Уночі було так багато митей разом, що наступний ранок слугував прокляттям. Ніхто не міг втішити Блека. Взагалі. І якось, у вечері, чарівник сидів на лавці подвір’я Гоґвортсу і рахував секунди аби сонце заснуло а він зміг піти до Люпина. Лілі: Можна сісти? Сіріус: Звісно. — його усмішка була вимученою але щирою. — Майбутній кумі не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

амігдала

Мені подобається цей запах крові в носі.   Хосок був завжди. І, на відміну від усього живого, він розумів. Він розумів будь-яке почуття, що відчував Намджун. Не засуджував, але й не підтримував, він був завжди поруч. У будь-якому випадку. Він сидів на кришці унітаза, коли Намджун мився. Сидів біля ліжка на підлозі, коли Намджун спав. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Його малинові вуста

– Загадай бажання і дмухни. – Навіщо? – Аби збулося, ти ніколи не чув? – Чув, але ж це брехня. – Так, цц, загадуй дмухай і ніяких відмовок. – Але..- Чонін подивився на Міна так ніби зараз прокляне його до чортової кульбабки, якщо той не дмухне на квітку. Йому ж сказано, зірви кульбабку, піднеси до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

цілуй, цілуй, цілуй мене!

Втомлені будні що охопили рутиною кожен з днів змушували час тягнутися непосильно довго. Стас вже звично дрімав на ботаніці якби не сповіщення що задзилинчало у навушниках ледь не на максимальній гучності. Він ледь помітно здригнувся, намагаючись непомітно розблокувати телефон під партою. Повідомлення Андрія було неможливо ігнорувати довше пари секунд, це було його особистим восьмим смертним […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

8 глава – кінець

Ще кілька днів в Одесі, і ми повертались до Вінниці. Вікторія так і бачила світ у чорно-білих тонах, але на її обличчі зараз грала сонячна усмішка, а зараз для мене це найголовніше. Здається, за кілька днів, що ми провели у цьому чарівному місті, ми почали розуміти одне одного так, як не розуміли ніколи. А я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

2. У тихому лісі в машині сиділи двоє. Один думав про вбивство, інший не про вбивство

Коли Мітя покинув поріг моєї кімнати ми не бачились близько чотирьох днів. Я декілька разів пожалкував, що ми не обмінялися номерами. Можна було б через Вадима спитати, але це виглядало б дивним. До того ж, через ці самі чотири дні Матвій сам і спитав у нього, ось як я про це дізнався: Пар у мене […]FavoriteLoadingДодати до улюблених