Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Квіти Інтейват

«Силі небесні, з ким я зв’язалася?» Примітка: квіти Інтейват, коли виносяться з їх Батьківщини Кенріах, затвердівають, поки не повернуться. *** Нарешті квіти в її волоссі, зірвані вже більше ніж п’ятсот років тому, пов’яли. Швидко, за якусь мить вони потемніли, перетворившись з каменю на гниль, та розсипалися, залишивши брудні часточки між світлими пасмами Люмін. Вона вступила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Болю немає

Кров розтікається по стільниці; сфера піднімається у повітря, Віктор — падає. І падає, і падає… Минають роки, тисячоліття, а він усе летить і летить вниз. Біль стає його крилами – чорними, блискучими і тендітними, мов агат. Біль ліпить із нього когось нового, раз за разом, поки від колишнього Віктора не залишається ні сліду, ні тіні. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Відверта розмова

Опис: Після бійки з перевертнем Вінчестерам потрібно дещо обговорити. Болісно скривившись, Сем стягнув куртку з плечей і кинув її на диван. Була глибока ніч. Лише кілька хвилин тому поліція забралася геть з будинку Беккі, забравши і мертве тіло. Тіло його брата. Точніше перевертня, що вкрав його обличчя. А це означало, що Дін нарешті міг зайти […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Бабусине печиво

Арт-завдання Кажуть, якщо голуб постукає у вікно — чекай новин. Цікаво, які новини чекали на мене, якщо бідна пташка, не впоравшись із поривом вітру, врізалася в лобове скло моєї машини? Голуб сумирно лежав поряд на сидінні і не рухався, розкривши забите крило. Напевно йому зараз неймовірно боляче! Але все, що я могла зробити — це прихистити […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

коридорне

я вивчила тут кожну тріщину кожен кут кожну виїмку двері та тріщини — їх в першу чергу ось — схожа на річку чи вену ось — довга, зміїться по стелі а ця, зовсім крихітна, прямо над плінтусом я вивчила тумбочку, килим, замок брелок і ключі черевики й шнурки мої туфлі я вивчила страх, що росте […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Убивця

Різі дуже болить. Її скручує від спазмів, так, що вона ледве не валиться з ніг. Низ живота ніби пронизує шпичками і вона стогне, тихенько, так, аби не почули однополчани, які ставляться до неї як до дитини, якою вона, чесно кажучи і є.  У неї ще жодного разу не ставалося таких болючих місячних і Різа побоюється, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Літак зовсім скоро мав сісти на посадку, тому моя подруга почала штурхати мене за плече. – Адаме! Ми майже прилетіли, – її голос все ще був стомлений та видно було, що кінець польоту її обрадував. – Ну от бачиш, а ти переймалась, що будеш блювати, – саркастично відповів я, за що швидко отримав легкого стусана. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вокзал

6 лютого, 02:53. Залізничний вокзал. Повітря, наповнене димом, ріже легені, кінцівки німіють від жахливого холоду. Очікувати свій поїзд в таку погоду – суцільне страждання. Не гріє і паршива кава з кафетерію, що вже можна казати про тонку синю куртку. Хочеться спати, бажано не на цій старій лаві, а десь в теплому місці, що не дивно. Поїзд […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 7

– Перебуваючи в тілі твого улюбленого старшого брата, я дізнався багато цікавого про тебе. Наприклад, ти дуже слабка, хоч і не показуєш цього. Те, що сталось біля порталу було лиш короткочасним спалахом адреналіну, – Михаїл насолоджується кожним сказаним словом і тією реакцією, яку вони викликають в мені. – Принаймні, на мені немає наручників, – я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 6

До Вінчестерів я вертаюсь пізнім вечором. Брати сидять за кухонним столом і обдзвонюють мисливців, попереджуючи тих про якихось нових монстрів Михаїла. Мовчки я підходу до кавомашини і готую найміцнішої кави, яку тільки можу собі дозволити. Дін з Семом обговорюють способи вбити Михаїла, але ні до чого певного не приходять, тому пригнічений Дін виходить, залишивши мене […]FavoriteLoadingДодати до улюблених