NC-17 – No One 17 and Under Admitted (Особи 17 та меньше років не допускаються). Фанфіки, в яких можуть бути детально описані еротичні сцени та сцени насилля, а також інші важкі моменти. Цифра в назві вказує на вік, особам молодше якого забороняється перегляд інформації. Іноді даний рейтинг використовується для загального позначення сцен сексуального характеру. Практично всі роботи, присвячені опису сексу, належать до цього рейтингу. Із текстів, в яких не згадуються сцени сексуального арактеру, сюди зазвичай відносять описи війни, життя в тюрмах та колоніях, вживання наркотичних речовин, детальні описи хвороб і травм, часто самогубства та бійки.
Просторий кабінет був погано освітлений, заполонити кімнату темряві заважала тільки настільна лампа яка світила прямо на блокнот який тримала миловидна блондинка в коричневому пальто. -Що саме сталось тої ночі міс Джонс? Тишина захопила кімнату, блондинка явно нервувала і постійно оглядалась. В кабінеті вона була не сама. Біля фікуса сиділа доволі висока дівчина з довгим […]Додати до улюблених
коли цукаса вперше приходить до тебе і мовчить ніби збираючись з думками ти дивуєшся такій дивній для цукаси поведінки але мовчиш у відповідь і чекаєш. повертаєшся до нього а він червоніє і різко кричить що кохає кохає тебе кохає твої очі кохає здійснену тобою помилку а ти не знаєш що й сказати ти ніколи не […]Додати до улюблених
Мортіс і Френк виходили з карти зіткнення, вигравши кілька ігор. Мортіс широко посміхався, нахвалював свої атаки і вбивства в минулих битвах. Френк відсторонено дивився в інший бік. – Куди б ти хотів піти, Франклін? Френкенштейн подивився на трунаря і невиразно проричав у відповідь. Зазвичай ніхто не розумів, що він каже, крім вампіра. – Чудова ідея. […]Додати до улюблених
Сонгфік на пісні: Fugazi – I’m so tired. та Океан Ельзи – Сосни. Приємного прочитання 🙂 Майже не помічаю свого дихання. Темнота облизує, залишаючи жирні і слизькі полоси на нагому тілі. Холодна бетонна підлога. Відбитки пальців. Блимаючі кварцові лампи. Годинникові стрілки ритмічно забиваються кілками у груди, внітрішній метроном тріумфує. Час циклічний. Простору не існує. Оточений […]Додати до улюблених
Його майже неживі очі поглядали на мене з німим благанням. Він уже не кричав і майже не дихав. Єдиний звук, що виходив з його горла – тихий хрип, під час якого з рота витікала темно-червона рідина. Я продовжувала тримати свою паличку націленою йому прямо в чоло. Коли він знову замовк, провалюючись в темряву, і його […]Додати до улюблених
– Ну що, тобі вдалося його зацікавити? – Питання пролунало так само несподівано, як і його автор з’явився в великій просторій кімнаті, зі смаком прикрашеній гарними, стильними модерними меблями. Світлі тони які тут переважали, робили її ще більшою ніж вона здавалася. Білі меблі, великі вікна та напівпрозорі шовкові штори робили приміщення схожим на якийсь просторий […]Додати до улюблених
Зранку Дазай прокинувся від сонячних променів, що світили йому прямо в обличчя. Він незадоволено скривив лице, та раптом зрозумів, що прямо зараз він однією рукою обіймає сплячого Чую. Декілька секунд він старався в голові скласти картинку вчорашнього вечора і згадав, що вчора залишив Накахару спати у своєму ліжку й сам ліг поруч. Але він точно […]Додати до улюблених
Перший день не вирізнявся чимось особливим. Вони обоє просиділи весь час у своїх кімнатах. Чуя старався змиритись із думкою, що йому тут доведеться провести ще двадцять дев’ять днів. Дазай же не міг повірити, що йому вдалось так легко переселити Накахару до себе. Час від часу рудий чув шум за дверима, та сам не наважувався покинути […]Додати до улюблених
– Я не займатимусь такою маячнею, – твердо відповідає Чуя, нехай за декілька хвилин ці слова стануть брехнею. А що ж трапилось? Вечірка. Запрошені всі: найпопулярніші студенти, найтихіші, найдурніші та навіть ті, кого всі ігнорували і ніби не помічали в одному приміщенні. До кого з них міг приєднатись Чуя – геть незрозуміло. Він […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Оздоблені золотом плечі так схожі на ті, що й раніше. Але помітніше підіймаються від дихання, що не потрібно, ледве завмирають від доторку, що не обов’язковий. Проводиш долонею по вороту, що ховає шию- метал. Лімбо поверта голову, супроводжує поглядом- текстура деформується, гнеться, наче шкіра. Сидиш на його колінах, тільки тепер можеш дивитися на нього зверху […]Додати до улюблених
Додати до улюблених