Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Aftermath

  Смарагд на ланцюжку колихнувся. Колись хтось сказав, що західні вітри лагідного Зефіру приносять непомітні й поступові зміни. Колись хтось також сказав, що Зефір міг приносити бурі й негоди. Колись Зефір не прагнутиме міняти будь-що в цьому житті, лиш шукаючи спокою. — Будь-що, що дане богами, не мало б утримуватися смертними, чи не так, Техно? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина IV

  Туббо з гуркотом зачинив за собою двері, знову полишивши лиса на самоті. Тоді він розвернувся, і цього разу вже тривало дивився на годинник на стіні. Його відвідували вже вп’яте на добу; як близько ранку його привели до Л’Менбургу, так йому вже двічі приходив з погрозами вибити всі мізки й кишки та виламати череп Томмі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина III

  Погода в тих краях стояла не найкраща — сонце рідко проглядало з-за цупких штормових хмар, а північні вітри пригинали схололі трави до долівки. Десь там, далеко унизу, під склепінням небес розлігся Л’Менбург. Точніше те, що від нього залишилося. Лис стиснув вуздечку в лапах. Навколо — ні душі, попереду — Сховище Пандори. Воно тінню й розмірами […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина II

  Вілбур стояв позаду. Пронизуючи лиса чіпким поглядом з-за червонуватих скелець окулярів й палячи сигарету. Звично вивищуючись на цілу голову, з блідими впалими щоками та порожніми очима — без колишньої краси та величі, проте наганяючи жаху одним лиш виглядом. Навіть не те що дивно бачити мерця — радше дивно бачити його настільки відчуженим і водночас пильним. — […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина I

  Вони ніколи не підтримували його. Він завжди був для них сином зрадника, божевільним хлопцем і дурною дитиною. Він ніколи не почувався в цій компанії наче у своїй тарілці. Вони завжди були чимось відчуженим, незручним і далеким для нього. Тому він не довіряв їм. А вони не довіряли йому. Вони вірили в ідею відродження величності […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

  Він сидів навпроти каміна в самотній, тісній кімнаті. Підсмалені дрова тріскотіли, вилискуючи полум’ям та раз у раз викидаючи розжарені іскри. Навколо стояла вечірня напівтемрява, вкриваючи собою незначне облаштування будівлі. Лис байдуже розглядав полум’я, лиш подеколи перебираючи пальцями і розминаючи сковані в кайданах лапи. Трекер на нозі миготів ледь помітним червонуватим вогником. Позаду заскрипіли двері, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Менхант. Різдвяне перемир’я

Дрім білкою перестрибнув на гілку сусідньої ялини, струсивши сніг на мисливців і посміхнувшись на розлючене «ГЕЙ!» Сапнапа. Рана на нозі прожогом нагадала про себе, і блондин болісно шикнув. Стрибок на наступне дерево, штучний снігопад на голови переслідувачів, перебіг на інший кінець і знову. Тільки от халепа: рецептори болю – єдині, що не адаптуються, й ігнорувати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

.

— Карле, ми не можемо купити килим з кошенятами, у нас хай-тек вітальня, любий, — Нік усіма силами намагається відмовити свого хлопця від такої дивної затії.   — Ну тоді запропонуй сам, якщо кошенята тобі не до вподоби! — обурився шатен і склав руки на грудях.   Трохи нижчий парубок взяв опущену в образі голову […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Ідеальна мрія Квакіті розбивається вщент, коли він знаходить одну зі своїх пір’їн у смітнику.   Він довго дивиться на неї, викинуту серед ганчірок і клаптиків паперу в кошику для сміття в їхній кімнаті. Викинуту разом з іншим сміттям.   Чому він дивується, що йому досі боляче через стільки часу? Звичайно, його кохання призначене для того, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Квакіті не любить, коли його крила розправлені.   Він старається зберегти їх здоровими, наскільки це можливо. Він чепуриться, щоденно миє їх, розправляє, якщо вони збиваються під сорочкою. Він хоче, щоб його пір’я мало гарний вигляд по очевидним причинам.   Але він нічого не може вдіяти з пошарпаністю своїх крил. Є місця, де пір’я все ще […]FavoriteLoadingДодати до улюблених