Фанфіки українською мовою

    Contra spem spero

    Час нещадний навіть до наймогутніших чарівників. Рейна, яка колись мала здібності до стародавньої магії, тепер відчуває, як її сила йде разом з улюбленим маскуванням. На порозі прийдешньої війни, яка загрожує знищити всю чарівну спільноту, вона вирішує повернутися до Гоґвортсу — місця, де близько ста років тому сховала сферу, яка містить залишки стародавньої магії. Ось тільки, здається, що план її розкритий був найнесподіванішим способом і…

    bad decisions

    – Я люблю такі моменти за їх щирість, і, віриш ти мені чи ні, ти також підкупаєш тим самим. Але це просто момент, завтра ти прокинешся під набридливий будильник, вип’єш декілька пігулок від голови, і коли вона перестане боліти, ти схопишся за неї, згадуючи все, що тобі приніс алкоголь на цій гарній і спокусливій таці, – Олі німо дивився, як той дістає цигарку, яку…

    Наші маленькі розмови

    – Щойно я вперше тебе побачив, то подумав: “Яке ж воно балуване і хвалькувате”. Але, знаєш… Мені не вистачатиме тебе в наступному житті. Лише з тобою я був певен, що наш світ ніхто ніколи не спалить, та… зараз запальничка в моїх руках, тож… Пробач мені, гаразд? Хоча ні… Я не хочу твого прощення, не хочу, щоб ти відпустив мене, забув… Проклинай мене до останнього…

    Історії героїв

    Збірник історій моїх власних персонажів, що створювались для гри DnD. Історія кожного персонажу не пов’язана одна з одною. Деякі історії можуть мати продовження в подальшому у вигляді розповіді про пригоду персонажа разом зі своїми новими супутниками.

    Академія забутих роз

    Багато років тому, коли світом правили королі й королеви, герцоги й графи, а справжня магія була нерозривною частиною життя, існували особливі академії. У цих місцях навчали майбутніх правителів, магів і тих, хто міг змінити хід історії. Однією з таких академій була “Arcanum” — місце, оповите таємницями, де кожен куточок зберігав відгомін стародавніх чарів. Саме тут розпочинається наша історія. Головна героїня Злата — саме з…

    VJK. Давно та взаємно

    – Пане Кім… – І чути не хочу, – тихо лютував сухуватий із жорстким виразом обличчя чоловік. – Якщо моєму синові є що сказати своїм батькам, хай сам явиться мені на очі, а не підсилає усіляких… – Любий, – не менш схвильована від чоловіка дружина мʼяко стисла його долоню власною, аби вберегти від необдуманих слів. – Чонґук, тато має рацію, якщо Техьон хоче чимось поділитися, хай приходить сам. А ще краще – приходьте вдвох. – Він прийде, пані Кім, – вдячно вклонився юнак, – Ми обоє. Прийдемо. Я лишень хотів попрохати у вас трошечки розуміння. Знаю, це складно. Але й Техьону не просто. Він так боїться вас розчарувати й втратити. – То хай не розчаровує! – як відрізав Кім старший. А Чонґуку від його суворого тону нутрощі моментально схололи.

    Note