1920 Results with the "Романтика" genre
-
Розділ
Частина 39: Спогади про тебе
- Ти куди зібрався? Вечеря майже готова. - спокійно промовив Рей і, відпустивши того, попрямував до закипівшого чайника, заливати локшину. - Що?.. - Мейлі розплющив очі, і заціпеніло подивився на хлопця, який підносив до столу дві тарілки гарячої локшини. - Сідай їсти. Скоро знову…-
292.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Пожежа
В їдальні стояв гамір. Всі були жахливо голодні після фізичних навантажень. Один зі столів був напівпустим, й ми його зайняли. Буквально завалилися з купою тарілок. – Єсене, то що там з посвятою? – Даниїл хотів влаштувати таке ж грандіозне шоу, як в минулому році з ватрою,…-
3.4 K • Ongoing
-
-
Розділ
Святкова лихоманка
Академію встигла охопити передсвяткова лихоманка. До посвяти першокурсників залишалося всього півтори доби. Гомін з кабінету студради розлітався коридором. Ми сиділи на кам’яному підвіконні, чекаючи, поки фігура Єсена винирне з хаосу по той бік дверей та піде разом з нами…-
3.4 K • Ongoing
-
-
Розділ
Сніжинки в волоссі
Кая відучора підготував пляшку пряного вина, яку дбайливо придбав в Частці Янголів. Оскільки вином, на превеликий жаль Каї, наїстися важко, Альберіху довелось також підготувати трохи закусок. Звісно-звісно, в Альбедо на Драконячому Хребті є їжа, але сухпаї аж ніяк не підходять…-
2.1 K • Completed
-
-
Розділ
Шрам
Завжди дивлюсь тобі у спину. Завжди за тобою, у затінку ледь контрольованого безумства і безмежної сили. Я йду вслід, впевнена у міці твого духу, хоч насправді бачу як складно вести внутрішню війну з пітьмою, коли сили рівні. Я думала, ти знаєш як перемагати, але ти просто б'єшся…-
450 • Ongoing
-
-
Розділ
Незнайомка
Я тихенько позіхнула, тулячись плечем до стіни в душовій, поки чекала на подругу. Першою парою ми зі Стейсі мали гербологію в саду, й мені було не в тямки, навіщо вона так старанно намивається. Дійшовши до оранжереї, ми перевзулися в гумові чобітки й зайшли до середини. Там вже…-
3.4 K • Ongoing
-
-
Розділ
Гріх
Ти сутужно дишеш у каюті, важко поранений. Наставниця як завжди зробила все можливе, аби врятувати нашого захисника, а я як завжди нічого. В мені ятрить терпке почуття прикрості, через що я вкотре стискаю губи, коли бачу тебе в невимовних муках болю. Усе моє тіло відгукується…-
1.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Пролог
На вулиці світало, над академією повільно повзли сірі хмари, схожі на пухнастих баранчиків, що вирішили розбрестися пасовищем. Сині смужки неба грілися в обіймах першого сонячного проміння, яке наповнювало ранішню блакить малиновими фарбами. Від холодного нічного повітря…-
3.4 K • Ongoing
-
-
Розділ
35
— Люблю тебе. — Ось як, — від усмішки погрожувало тріснути обличчя, але Калимов ладен був піти на таку жертву. Значить, це насправді, йому не здалося. Його люблять, справді люблять. Не намагаються замінити когось, не використовують, щоб відволіктися. Кохають. Його.…-
89.9 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 183 184 185 … 192 Далі