Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Агент Ходж.

Багнюка липла до підошв масивних черевиків, чим сповільняла хід Маркуса і це неабияк дратувало. Він дістав сигарету, та тут же сунув її до рота. Його чорні зі стрілками брюки, та біла сорочка були ідеально відпрасовані, але як тільки він зніме куртку пара складок все ж таки зіпсують ранкові труди. Він припаркував свого доджа на виїздні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨

Тьмяне світло з вікна падало на обличчя юної дівчини, пробуджуючи від сну. Енджі розплющила очі і потяглася, розминаючи м’язи. Права сторона обличчя трохи нила, нагадуючи про те, як довго дівчина не могла заснути на новому місці. Пів ночі слизеринка вертілася, то ліжко занадто м’яке, то подушка недостатньо прохолодна, то надто жарко і душно, а з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ештон під покровом Місяця

Ештон стояв під холодним душем, намагаючись прийти до тями. Енергія Рікона бурлила в ньому і засвоювалась повільніше, аніж йому хотілось би. Лари. Контраст від зустрічей з Мерін та Ріконом був надто разючим аби Ештон не відмітив у своєму списку ще одну проблему. Потрібно помедитувати. Сьогодні ввечері. Ештон хотів під небо. Під справжнє небо. Але він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

35

— Люблю тебе.   — Ось як, — від усмішки погрожувало тріснути обличчя, але Калимов ладен був піти на таку жертву. Значить, це насправді, йому не здалося. Його люблять, справді люблять. Не намагаються замінити когось, не використовують, щоб відволіктися. Кохають. Його. Кохають.   — Ага, — Мітяєв зіщулився і ворухнув скутими в кільце пальців руками. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

35. Дощ

Дана привезла вечерю. Переносні столики, для трапези у ліжку були уже укомплектовані і стояли на візочку. – Вечеря подана. – З виглядом придворного глашатого повідомила Дана. Махаон знітився і засоромився. Яка ж милота! А ще пів хвилини назад я не знала куди подітися від його впевненості, внутрішньої величі і краси. Мілді явно намірився встати й […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 35. Браття й сестри

«Йди сюди, сонце», – княгиня поплескала долонею по сидінні дивана поруч із собою. – «Давай, не змушуй мене чекати». Хеммінг озирнувся на Вікторію, яка сиділа біля вікон і чистила свій кинджал, не зважаючи на двох магістрів у кімнаті. «Я кому кажу?», – клацнула пальцями Ілінка. Рудоволосий кивнув, опустивши погляд, і несміливо сів біля неї. Аркеллсон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Попередити вчасно

— Ти робиш неправильно, Реґулусе. Він зітхнув, намагаючись зберегти спокій. В нього вже скоро око сіпатиметься від одного вигляду Андромеди. Він змахнув паличкою, щоб скасувати дію чарів. Навіщо він погодився допомагати Сіріусу? Але він знав, чому: брат попрохав його довести до ладу портал для втечі Луціуса до Франції, і Реґулус погодився саме тому, що це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 28.2

Знайшов, куди запрошувати мене на побачення! На вечірку, де буде половина школи, якщо не більше! Цей Крист’ян… Ну чому саме туди? Ми могли б обійтися простими посиденьками у кафе, хіба ні? Про це я міркував, боягузливо ховаючись на ганку будинку від тата, який не одразу повірив, що я їду на вечірку. Справа в тому, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених