Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Розділ – 3. Чого ще чекати?

Я спеціально пірнув досить глибоко, щоб мене випадково не помітили на березі в світлі місяця. Під водою було погано чути, но крики я вловлював. Вони все ще ходили по близу, про щось сперечаючись. Мені кошмар як холодно. Кисню ще хватало но чи на довго? Виринати зараз щоб набрати повітря я боявся. Гарантій, що не зловлю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ – 0. Вступ в історію. Ознайомлення.

Нью-Йорк… Охреніти яке круте місто! Але ми жили там, коли мені було ще 7, а тепер у якомусь глухому містечку… Зараз я підліток, і мені 15. Якщо коротко про себе… Ну, я Алан, і я люблю спорт: плавання, бігати марафони, грати у футбол і бейсбол. Так, я спортивний малий, чого не скажеш про моїх трьох […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Неочікуваний дзвінок.

Після подій в трилогії * Здавалося, що це звичайний день для Лисів після перемоги над Воронами та смерті Ріко і Натана. Ніл, як завжди, вийшов з гуртожитку на пробіжку. Ендрю багато разів відчитував Ніла за те, що він не бере з собою телефон. Тож сьогодні він нарешті поклав його в задню кишеню. За кілька метрів […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Аромат Смерті

Чоловік сидів у себе в кімнаті. Місячні промені пролітали скрізь добре зашторені вікна, прохолодний вітерець приходився до тілу, створюючи табун мурах. Руки жінки опускались з його плечей до зап’ястку, стягуючи такий зайвий у цій ситуації піджак. Губи нахиляються до вуха, гаряче дихання опаляє шкіру, руки продовжують вивчати тіло. – Я так скучила за тобою, – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

12

Власник Розсьомона, йшов вулицею, закутавшись в плащ, й в темних окулярах, якщо очки можна було зрозуміти, то плащ, в таку жарку погоду ні. Сам Акутаґава, переймався тим що він буде робити в книжковому магазині, в який він таки наважився піти по пораді Дазая-сан. Також перед цим сфотографував книжкову поличку сестри, й перевів її на наявність […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вітер другий

ПочЯ люблю Осло та ще більше я люблю свій рідний Олесунн. Тихе морське містечко з невеликими горами що стало для мене домом яким ніколи не було. Кожен дощ та кожен туман приносив з собою в порт нові історії. Мені подобалися ранки та вечори , сльози та сміх, народження та горе цього місця воно було особливим…особливіштм […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вітер перший

Почніть писаРанок починається з кави? Здається крики та балачки з коридору було чути аж до Лондону. Ще не було й 6 коли вперше пролунав вереск “Принц Вільгельм вчитиметься з нами” , хтось радів, а хтось плакав. А для когось це не важило а ні граму їхньої уваги…для мене єдиної. Усвідомлення того що народ зациклився на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Еденгарден від А до Л

Популярність. Втіха для одного і кара для іншого. Хтось молить про те аби його огорнув цей шовк емоцій і “визнання” хтось ж в сльозах благає позбутися цього. Інколи важко бути донькою відомих батьків. Це теж кара. Для мене.   Дорога до Б’єрстада здавалася для мене вічністю. Вперше за все життя я не хотіла так відвідувати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Смертна гра: Рими завжди отруюють думки. Просте життя

Розділ 1: Рими завжди отруюють думки. Просте життя 1 день   Я вийшла з кімнати та йшла по коридору до великих дверей. Якщо карта каже правду, то це їдальня. Я відкрила двері всередину та оглянула. Всередині були лише стільці, столи та двері на кухню. Не можна ж забувати і про людей, та там були лише […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 11

Всім привітик) Даруйте довгу відсутність, але цей розділ більший ніж попередні тому насолоджуйтесь!) І ще це останій розділ що відреагований бетою, нової я не знайшла, тому подальші розділи будуть не такі…граматично гарні😁 пробачте за це. Також хочу попередети, що роблю конретне відхилення від каннону, по ходу прочитання зрозумієте. Приємного вам читання!) _______________________________________ Чуя Накахара Декілька […]FavoriteLoadingДодати до улюблених