Ship

Я би радила стукати, коли входите у чиюсь кімнату.

Невелика замальовка, яку не планувала дописувати, але тепер гадаю, що варто посидіти над її завершенням.

Всі персонажі історії є вигаданими і будь-який збіг із людьми, що живуть нині чи жили в минулому, випадковий. Це лише моя уява.

Іноді настають настільки важкі дні, що часу не вистачає навіть на поїсти, і Синмін відчуває себе персонажем Сімс, яким керує хтось зверху, навіть не запитуючи, чого хоче він сам. Мабуть, навіть персонажам ігор трохи легше. Зараз для нього настали саме такі дні. А скоріше навіть тижні. Допомагали йому не впасти десь у залі для практик і більше ніколи не підводитись лише мембери, стаф і Стей, проте Синмін все одно відчував, що скоро не витримає. Тому коли сьогодні у нього нарешті видався довгоочікуваний вихідний, він не планував прокидатися десь до обіду. А краще до вечора, щоб виспатись не лише за минулу ніч, а і за кілька попередніх.

І це було абсолютно прекрасно, що з самого ранку його збудив дзвінок улюбленого лідера.

Синмін ледь розтулив очі, почуваючись так, ніби його переїхав потяг, але якимось дивом він іще дихає. Він пообіцяв собі, що більше ніколи не буде брати на себе так багато роботи одночасно, бо підготовка до камбеку, запис новго каверу і робота ведучим – це забагато. Йому хотілося вимкнути телефон і лягти назад, бо спав він все одно від сили години три, а за відчуттями – не спав взагалі, але Чан добре про це знав, і раз він йому все ж таки телефонує, то це повинно бути щось дуже важливе. Він сподівався, що це щось настільки важливе, що ну ніяк не могло зачекати. Бо навіть кінець світу Синміні зараз волів би проспати у своєму ліжечку.

Лідер вибачився і сказав, що це питання життя і смерті: він не може знайти свою флешку. Синмін виразно застогнав, вклавши у цей звук усе своє розчарування цим світом. Чан зараз конче потребував флешку, а кілька днів тому назад її забрав Ліно, котрий не підіймає слухавку. Чоніна з Феліксом взагалі не було вдома, і Синміні виявився єдиним дурнем, котрий все-таки прийняв виклик. Тому довелося пообіцяти Чанові, що він сходить до Мінхо і скаже цьому засранцеві, що він повинен відвезти лідерові ту бісову флешку.

Синмін сповз з ліжка і ще кілька хвилин сидів, втупившись в одну точку і намагаючись зрозуміти, що йому треба робити далі. Найшвидше потрапити в кімнату Ліно можна було через спільну ванну, котра поєднувала обидві їх спальні. За взаємною домовленістю, вони зазвичай не користувалися цим входом, але це була екстрена ситуації. По дорозі він помітив своє відображення у дзеркалі ванної, і таки зупинився, щоб хоча би вмитися і пригладити волосся. Стало трохи легше, і Синмін відчув, що тепер навряд чи зможе заснути, навіть попри втому. Йому взагалі важко вдавалося зробити це після пробудження вночі, а тепер, коли його організм вже настільки звик недосипати, що вважав такі пробудження нормою – у нього нема шансів. Синміні навіть почистив зуби, бо власний подих здавався йому неприємним, і лише тоді пригадав свою місію.

Навіть не подумавши попередити про вторгнення, він просто ввірвався в кімнату Ліно. Синмін уже розтуляє рота, щоб запитати, де та бісова флешка, але завмирає на місці, так і не затуливши його назад. Тепер про сон точно можна забути, бо після такого заснути не вдасться ще довго.

Ліно напівсидить на ліжку, його очі заплющені, а голова відкинута назад. Він важко дихає через рот, випускаючи повітря з легень з тихим стогоном. Перед ним стоїть відкритий ноутбук, але Синмін не бачить що на екрані, бо той повернутий до нього боком. Маленькі білі айрподси у його вухах, тому Мінхо не чує, що тепер в кімнаті не сам, і ніяк не реагує на прихід чужинця. Він зараз зайнятий і, можна сказати, надто неуважний. Його ковдра зім’ята лежить у нього в ногах, а шорти спущені майже до щиколоток. Синмін проходиться важким поглядом від голих колін Ліно, вверх по стегні, ігноруючи його широко розставлені ноги, зігнуті в колінах. Він чи то розтягує цим довгим поглядом задоволення, чи може трохи боїться поглянути туди, куди очі тягнуться самі. У лівиці Мінхо тримає свій збуджений член і плавно водить по ньому рукою вверх-вниз.

Здається, Синмін різко вдихає повітря через ніздрі і затримує подих. Він дивиться як мембер його гурту, причому сам Лі Мінхо, мастурбує у своїй кімнаті.

Насправді тут нема нічого дивного, вони всі це роблять, і Синмін в тому числі, але бачити хьона у такій компрометуючій позі просто неймовірно. Йому спирає дух від такої картини і очі розширюються від захоплення.

У нього ще є шанс піти звідси і зробити вигляд, що він нічого не бачив, і якби це був хтось інший, Синмін так би і зробив. Але він просто не може розвернутися і вийти, коли перед ним мастурбує Мінхо. Синмін чекає, що зараз його очі розплющаться і він помітить у своїй кімнаті непроханого гостя, тому швиденько зачиняє за собою двері, уже забувши, для чого приходив.

Він повільно наближається до ліжка, не зводячи погляду з перекошеного від задоволення обличчя Ліно. Він уже давно цим займається? Від близький до оргазму? Синмін думає, що хоче це побачити. Якби Мінхо так і сидів, не дивлячись ні на що, перебуваючи десь у своїх фантазіях, він зміг би побачити цей момент найвищого блаженства на його обличчі. Як він тоді виглядатиме? Синміну цікаво.

Він роздумує, що такого там ввімкнуто на ноуті, під що Мінхо вирішив помастурбувати, але не встигає побачити, бо той розплющує очі, щоб кинути черговий погляд на екран.

Звісно, він одразу помічає Синміна, котрий стоїть уже майже поряд, і різко сіпається. Його очі розширюються не просто від здивування, скоріше від жаху, і він тягнеться, щоб захлопнути кришку ноута, а тоді швиденько накриває свої ноги ковдрою і виймає навушники з вух. Синмін розчарований, що все закінчилося так швидко, проте вираз обличчя Мінхо трохи поліпшує його настрій.

– Якого, блять, біса ти тут робиш?

Його очі палають від люті, але Синмін бачить глибоко всередині відблиск переляку, тому сам зовсім не лякається, він бачив розлюченого Ліно вже не один раз. Його обличчя і вуха моментально стають такого ж кольору, як щойно був його член. Синмін нічого не відповідає, і Мінхо закипає ще більше.

– Ти хворий на голову? Чого ти приперся в мою кімнату, не постукавши? Ти що, збоченець?

Мінхо кричить, і їх могли би вже всі почути, якби хтось лишився дома, але Синмін добре знає, що нікого немає. Лише вони удвох.

– Варто зачиняти двері, коли займаєшся такими непристойностями, – спокійно говорить він, розглядаючи палаюче обличчя Мінхо.

Насправді засоромити його досить легко, Синмін знає, бо бачив таке вже не раз. Зазвичай це можна побачити по його палаючих вухах, коли вони десь на інтерв’ю чи радіо, і на ньому макіяж. А вдома всі вже не раз бачили червоне від збентеження або сорому обличчя Лі Мінхо, і часто спонсором такого вигляду виступав Хан Джісон. Ох, цей хлопець умів легко змусити Ліно запалати, наче невпевненого в собі учня старших класів.

– Пішов геть звідси, Кім Синміне, не варто вриватися до інших у кімнату! Забирайся!

– Що ти дивився?

– Що? – От тепер на його обличчі щире здивування. Здається, він не розуміє, чого від нього хочуть.

– Що ти дивився, коли я зайшов? Під що мастурбував?

– Ти точно хворий на голову. Вимітайся, поки я тебе не викинув!

– Скажи що там – і я піду. Яку категорію на порнхаб ти обрав? А може там лише фото Хан Джісона? Чи може ти дрочив на свої ж фанками? Мені цікаво, що тебе збуджує.

Ліно роздратувався не на жарт, таким розлюченим Синмін бачив його насправді не так уже й часто, бо вивести його з себе настільки було не дуже легким заняттям. Мінхо переймався невеликою кількістю речей, а якщо поряд був Хан, то він міг легко його заспокоїти одними лише словами.

Він сіпнувся, готовий кинутись на Синміна і натовкти тому пику, проте стояк і спущені штани втримали його на місці.

– Попереджаю: не загравайся, бо пошкодуєш.

Мінхо вмів виглядати і звучати погрожуючим навіть тоді, коли не говорив нічого страшного і просто жартував, тому тепер по спині Синміна пробіг холодок, він відчув табун мурашок і, здається, волоски на руках стали дибки.

– Не будь таким занудою, хьон, я просто запитав. Я прийшов, бо Чан цікавився, де його флешка. Каже, ти брав її останнім.

– Флешка? – Пискнув він. – Вона у нього, я її давно віддав. А тепер пішов геть.

Синмін ще раз окинув поглядом ліжко Мінхо, відмітив навіть маленьку рожеву баночку змазки, яку раніше не побачив, вона лежала біля ноута, тоді хмикнув і розвернувся.

– Ти ж розумієш, що тобі краще забути, що ти тут бачив, якщо життя досі дороге? – Кинув йому в спину Ліно, і Синмін зупинився.

Він застав його за таким цікавим заняттям, але Мінхо знову взяв над ним верх, і це йому доводиться налякано відступати. Він не міг з таким погодитись. Синмін розвернувся і знову наблизився до його ліжка.

Мінхо виглядав спантеличеним, і не розумів, що відбувається. Він ніби спробував згорнутися, стати меншим, його плечі втягнулися і він відсунувся назад, подавшись спиною до спинки ліжка. Ох, такий Ліно повністю задовольняв Синміна, на це було приємно дивитися.

– Що ти робиш? – Запитав Мінхо, ледь розтуливши рота, дивлячись на нього перелякано.

Синмін нічого не відповів, лише посміхнувся і різко стягнув ковдру з його ніг, відкривши доступ до його все ще збудженого пеніса. Старший не встиг якось запротестувати чи не дати йому зробити цього, настільки виглядав шокованим. Бісів Кім Синмін завжди робить щось таке несподіване, що виводило Мінхо із себе. І він поняття не має, що той планує зробити далі.

Брюнет тим часом відсунув ноутбук Ліно подалі і забрався ногами на його ліжко, скинувши свої домашні капці. Він не відводив погляду від шокованого обличчя Мінхо, і коли той так і не спромігся якось на це відреагувати, лишаючись нерухомо сидіти у тій же позі, ніби кам’яна статуя, Синмін поглянув на його пеніс.

Він був червоним, набухлим, і таким же збудженим, ніби його ласки ніхто не перервав. Синміні уважно роздивлявся скарби Мінхо у нього між ногами, а той так і не зміг нічого зробити. Він просто мовчав і спостерігав за його діями. Синмін подумав, що якщо розмір члена має якось впливати на впевненість його власника, то Ліно дійсно дуже впевнений у собі. Його пеніс був таким же гарним, як і він сам. Здавався таким же витонченим, як риси його обличчя, навіть попри те, що прямо зараз був товстим і налитим кров’ю. Він досі лишався мокрим, і Синмін пройшовся поглядом по всій його довжині.

– Що ти робиш, Синміне?

Цього разу голос Ліно звучав тихо і дещо перелякано, він майже шепотів, повільно і з зусиллям виштовхуючи повітря з рота.

– Подумав, що не можу дозволити тобі виграти у цьому раунді. У мене була перевага з самого спочатку, але здавалося, що ти все одно мене обійшов.

– Це не якась гра. Краще вийди звідси і ми обоє зробимо вигляд, що цього ніколи не траплялося.

Синміні присів на дупу, підгорнувши під неї ноги, і поглянув на Мінхо з насмішкою.

– Звісно, це навряд чи та історія, яку ми зможемо розказати на якомусь шоу, але мені не вдасться цього забути. І тобі я не дам. Якщо ти не хочеш розказати мені, що тебе так збудило, то мені доведеться перевірити це самому.

Мінхо виглядав зовсім збитим з пантелику і навряд чи розумів, про що той говорить. Йому було важко зосередитися на його словах, бо ситуація виглядала настільки сюрреалістичною, ніби то був якийсь божевільний сон.

– Синмін, здається, ти не розумієш…

Він не дав йому договорити, коли нарешті торкнувся рукою члена, який все ще стояв струнко, повернутий в його сторону. Мінхо швидко втягнув ротом повітря і закинув голову, на мить прикривши очі. Кім Синмін дрочив йому рукою, і це була не та картина, на яку можна було легко дивитися.

Чужа рука відчувалася зовсім інакше, значно приємніше, і серце вмить почало відбивати так гучно і швидко, ніби збиралося вискочити з грудей. Хоча і до того стукало, мов шалене. Він важко дихав і ковзав поглядом по всій кімнаті, не в змозі затримати його на обличчі Синміна, який не відводив від нього очей. Той працював з такою ж старанністю, як і тоді, коли практикував нову хореографію. Тільки тепер це він наглядав за Мінхо, а не навпаки. Він ловив кожну емоції на його обличчі, і збуджений, збентежений вигляд Мінхо доставляв йому неабияку насолоду. Той сидів, не знаючи, куди подіти руки, ковзав ними по простирадлі, намагаючись щось схопити, і нічого не знаходив.

Синмін кинув швидкий погляд вниз, не в змозі втриматись, щоб не поглянути на член Мінхо в своїй руці. На його голівці виступила природна змазка, і він виглядав так чудово, що у роті моментально стало повно слини. Він знову подивився Ліно просто в очі, і у того був такий благальний вигляд, ніби він просив про щось одним лише поглядом. Чи то відпустити його, чи то не зупинятись. Синмін опустився нижче, приліг на живіт між його розведених ніг, і взяв член до рота.

Мінхо виразно застогнав, і це прозвучало як справжнісіньке схвалення його дій. Синмін почав працювати ротом швидше, рукою ласкаючи його яйця. Він не міг взяти всю його довжину, але відсмоктував так професійно, що Ліно навіть зараз задумався, де той такому навчився. Це однозначно не перший його мінет, і навряд чи такому можна навчитись, просто дивлячись відео на порносайтах.

Старший запустив долоню йому у волосся, забравши пасма з його лоба, відкриваючи собі кращий огляд, і затримав руку у нього на голові. Чи бачив він коли-небудь Синміна у такому непристойному вигляді: з членом у роті, зі слиною, що стікала по підборіддю, з виразом абсолютного захвату в очах? Однозначно ніколи. Але навіть зараз той виглядав наче цуцик, що було для нього звичним. Синмін дивився на нього віддано, із захватом, чекаючи похвали. І Мінхо виразно стогнав, аби йому це схвалення продемонструвати, все одно не в змозі стриматись і сидіти мовчки. Йому було так добре, що всі попередні думки про неправильність того, що зараз відбувається, вивітрилися з голови.

Синмін все ще не відводив від нього очей, і Ліно зрозумів, що не зможе довго цього витримувати, і зараз кінчить. Він подумав, що було би просто чудовим покаранням зробити це не попереджуючи його заздалегідь, щоб сперма красиво прикрасила це миле обличчя. Він видав низький стогін, тільки уявивши таку картину, і важко відкинув голову назад на узголів’я ліжка.

Несподівано його член покинув теплий рот, і Мінхо вже готовий був прибити свого мембера, подумавши, що це таке вишукане знущання, і той зараз просто піде, так і не довівши його до кінця. Але Синмін зліз з ліжка і просто присів на коліна на підлозі.

– Що ти робиш? – Запитав Мінхо сиплим голосом, намагаючись прийти до тями, і брюнет запрошувально розтулив рота, продемонструвавши свій рожевий язик.

Він нічого не сказав, і Ліно нетерпляче підвівся на ноги і всадив жадаючий орган назад до теплого рота свого донсена. Синмін обхватив його губами, але не рухався. І Мінхо застогнав, зрозумівши, що він йому пропонує. Молодший повністю підкорився, дозволяючи трахнути себе в рот, і Ліно почував себе надто слабким зараз, щоб цим не скористатися. Він почав повільно, входячи, а тоді витягуючи свій член повністю з його рота, а тоді поступово набрав темп. Синмін тихо застогнав, посилаючи вібрацію по пенісу до самого серця Мінхо, і воно забилося ще швидше, змушуючи прискоритись і його стегна, за які Синмін уже тримався руками.

Ліно почав вбиватися в нього швидше, намагаючись не дивитися довго вниз, бо витримати таку картину було надто важко. Він міцно тримав його голову руками, щоб той не рухався, і куйовдив йому волосся. Оргазм був так близько, що навіть пальці на ногах підвернулися, і Мінхо ледь змусив себе вийти і відпустити хлопця, щоб довести себе рукою.

Синмін протестуюче застогнав, широко розтулив рота, і підсунувся ближче, поклавши член назад на свій язик. Він чекав, і Мінхо вистачило провести рукою всього кілька разів, коли сперма вистрілила, забрискавши Синміну обличчя. Він сидів у тій же позі, доки еякуляція не закінчилася, а тоді став ретельно облизувати пеніс, намагаючись його очистити.

У нього на губах і в роті було повно сперми, Мінхо кінчив так рясно, ніби не робив цього уже сто років, тому вичистити член виходило погано. Він облизав губи і ще раз важко проковтнув сім’я Ліно, вернувшись до його пеніса. Старший просто стояв, не рухаючись і дозволяючи йому робити, що хоче. Рум’янець знову покрив його щоки, вуха, і навіть ніс, а от Синмін виглядав зовсім незворушно, наче статуя. Лише з членом у роті і спермою на обличчі.

Коли він відпустив Мінхо з рота, той швидко натягнув шорти і розвернувся, щоб взяти зі столику серветки. У нього були лише сухі, але це було краще, ніж нічого. Він взяв кілька, і почав стирати своє сім’я з обличчя Синміна тремтячими руками, і коли очистив його, просто важко опустився на ліжко, тримаючи в долоні брудні серветки. Брюнет досі сидів на підлозі, спостерігаючи за ним. Їхні погляди зустрілися, і Синмін знову облизав свої блядські губи. Мінхо голосно проковтнув слину, не знаючи, що сказати. Його тремтячі руки безпорадно лежали на колінах, і він втупився поглядом у зім’яту серветку у своїй долоні.

– Дякую за частування, ти завжди вмів смачно готувати!

Ліно був упевнений, що йому почулося. Не міг Кім Синмін дійсно подякувати йому за сперму так, ніби Мінхо приготував її спеціально, щоб його накормити. Молодший досі сидів на підлозі та весело йому усміхався.

– Ти божевільний, – сказав Мінхо, закривши палаюче обличчя вільною рукою.

Йому хотілося впасти на ліжко, вкритися ковдрою і заснути, щоб завтра зранку зрозуміти, що йому наснився якийсь дурний сон, але він не пам’ятає, який саме.

– Ммм… значить тебе так збуджують божевільні?

Мінхо ледь підскочив на місці від такої заяви і роздратовано вигукнув, в бажанні виправдатися:

– Я був збуджений ще до того, ти тут ні при чому!

– Так що ж ти там дивився? Може хоч тепер скажеш, раз ми стали дещо ближчими?

Синмін весело розсміявся і підвівся на ноги. Мінхо обурився ще більше, його обличчя вже палало від праведного гніву.

– Ми не стали близькими лише тому, що ти мені відсмоктав, я не просив про це.

– Але ти був не проти. І здається, тобі сподобалось. Я навіть переконаний, що тобі дуже сподобалось.

Він підійшов ближче до Ліно, і той зі страхом відмітив, що не хоче, аби він наближався до нього. Синмін навис над ним зверху і знову пропалював у ньому діру важким поглядом.

– О, це було досить непогано, – він протягнув це так солодко, але молодшому все одно здалося, що той плюється отрутою. – Навіть стало цікаво, де ти навчився так смоктати члени. Часто таким займаєшся?

– Просто скажи, якщо хочеш, щоб я знову це зробив, – відповів Синмін і мило усміхнувся, змушуючи Ліно закипіти своїм спокоєм.

– Тобі просто пощастило, що ти застав мене зненацька, інакше у мене би навряд чи піднявся на твою собачу мордочку.

Вони обоє знали, що це не зовсім правда, і Синмін змусив його збудитись набагато сильніше ніж те, що він дивився до того.

– Скоріше це тобі пощастило. Це ж не мені щойно зробили найкращий мінет у житті.

Ліно голосно фиркнув і показово закотив очі. Йому хотілося відсунутись від мембера якнайдалі, але показувати цього він не бажав, тому лишився сидіти на місці, дивлячись на Синміна з легкою зневагою в очах. Хотілося стерти його гидку посмішку з обличчя кулаком, але він достатньо контролював себе, щоб розуміти: не варто цього роботи, інакше проблеми будуть в усіх, враховуючи Чана.

– Ти в собі надто впевнений, Кім Синміне! На сцені ти не такий, чи значить це, що смоктати члени у тебе виходить краще, ніж співати?

Синмін засміявся, він ні каплі не засоромився і не розізлився. Ліно в його очах виглядав наче дитина, що боїться зізнатися у своїх бажаннях. Він дійсно був справжнісіньким цундере, як часто називав його Хан. Синміну подобалось бачити його таким збентеженим, особливо після оргазму, і він навіть подумав, чи не варто познущатися з нього ще трохи. Але тоді він відійшов трохи подалі і помітив, що Мінхо опустив погляд на його ширінку.

Його очі розширилися в подиві, брови різко злетіли догори, але вже за секунду погляд став відсутнім, він міцно стиснув щелепу і здавався трохи… ображеним? Можливо.

У Синміна не встав. Він зробив йому чудовий мінет, і виглядав при цьому так, ніби член Мінхо для нього – смачна цукерка, його хтивий погляд збуджував його ще більше, а тепер виявляється, що він сам його не хотів. Нащо він відсмоктав йому, якщо Ліно його навіть не приваблює в цьому плані? Він це зробив лише, щоб його позлити? Це він так знущається? Мінхо подумав, що ні за що не взяв би до рота пеніс того, хто йому не подобається. Саме тому він ніколи не зможе відсмоктати Синміну. Але той це зробив, йому було все одно, що він відчуває до Мінхо.

Синмін розгубився, дивлячись на реакцію Мінхо, і тепер вже дійсно не знав, що сказати і як на це відреагувати. Так, він насміхався, але не зі злими намірами, і вже точно не хотів його образити. Те, що тебе не захотіли, щойно солодко відсмоктавши, може дійсно боляче вдарити по самолюбству. Він не сумнівався, що Ліно це переживе, але не хотів лишати все отак. І що йому сказати? Що Синмін імпотент і проблема не у ньому?

Насправді його незбудження виглядало цілком природньо, враховуючи, в якому стресі він жив останні кілька тижнів. Мінхо навіть міг би сам про це здогадатися, якби не образився на нього, наче мала дитина, якій не дали цукерку. Синмін тепер повинен перед ним виправдовуватись? Може ще сказати, що готовий зайнятися з ним сексом коли завгодно, от тільки поспить трохи, щоб у нього з’явилися сили бодай на те, щоб підняти власний член? Ні, він не буде йому нічого пояснювати, нехай думає що завгодно, він і так щойно зробив йому щось приємне, так би мовити.

– Ну, якщо в тебе нема тієї флешки, то піду повідомлю про це Чана, він і так уже, мабуть, там зачекався.

Синмін намагався, щоб його голос звучав рівно і невимушено, попри хвилювання. Насправді, Ліно далеко не був тією особою, котра вміла добре читати людей. Наприклад, того ж Чанбіна не вдалося б обманути подібною вдаваною легкістю, але поранений Мінхо скоріше вже подумки вдався до того, щоб зализувати рани, а не аналізувати тон голосу і вираз обличчя Синміна.

– Котися уже звідси.

– А то що? Знову дістанеш зі штанів свій член і підемо на другий раунд?

Мінхо міцно стиснув щелепу і глянув на нього з-під лоба своїм черговим вбивчим поглядом.

– Спокійно, я просто жартую.

Синмін підняв обидві руки догори в знак капітуляції і розвернувся, аби піти геть. Мінхо не сказав йому ні слова, лише проводив важким поглядом. Уже в дверях молодший зупинився і повернувся до свого сусіда.

– І не хвилюйся, хьон, це буде нашою маленькою таємницею.

Він йому підморгнув, але Ліно сьогодні не був налаштований на жарти.

– Це тобі варто хвилюватися, Синміні. Не я ж стояв на колінах з чужим членом у роті.

Синмін дійсно несподівано задумався, що би відчув, якби хтось з мемберів чи стафу дізнався про це. Важко дати відповідь, але навряд чи би це було доброю новиною для них обох.

– Не я кінчив своєму молодшенькому на його собачу мордочку, як ти сам виразився. Краще подумай, чому ця мордочка тебе так збудила. – Синмін мило усміхнувся, на секунду прикривши очі. – Бувай, ще побачимося.

І він вийшов у ті же двері, якими сюди ввійшов, не чекаючи на відповідь Ліно. Коли вже у своїй кімнаті він взяв до рук телефон, то побачив не лише кілька пропущених від Чана, а і повідомлення від нього ж про те, що він вже знайшов флешку. «Вибач, що розбудив», – написав йому улюблений лідер. Знав би він ще до якої катастрофи привело його маленьке прохання.

«Все о’кей», – відписав йому Синмін, хоча це точно не було правдою.

Мінхо у своїй кімнаті теж не думав, що все у нього в порядку. Коли він відкрив очі і побачив мембера свого гурту, йому подумалось, що це кінець світу. Звісно, ніяких реальних жахливих наслідків для нього би не було, ну хіба що всі би довго жартували на цю тему, але це був величезний удар по його самолюбству. Він насправді дуже погано вмів справлятися з такими речами, навіть якби цього не показував. Проте зараз, після всього що було після, вторгнення Синміна його абсолютно не хвилювало.

Мембер його гурту, а саме бісів Кім Синмін, відсмоктав йому так, наче знімався у якомусь дешевому порно і то була для нього звична річ. Хоча якщо врахувати наскільки це було приємно, то таке порно важко назвати дешевим, це був справжнісінький дороговартісний мінет.

Звісно, можна переконати себе, що варто просто ігнорувати цю маленьку подію, ніби її ніколи не було, але навряд чи у нього вийде. Таке не забудеться. І Мінхо навіть не уявляв, як йому далі працювати і жити з Кім Синміном після такого. У них завжди були дивні, трохи натягнуті стосунки, але він би навіть не подумав, що той втне щось подібне. Бо це було занадто навіть для нього. Чи означає це, що Синміна приваблюють чоловіки? А може й ні, бо у нього навіть не встав, та і після він виглядав так, ніби нічого такого не сталося. То лише Мінхо місця собі не знаходить. Що у нього в голові? Якби можна було туди зазирнути, Ліно стояв би у черзі першим, посунувши всіх Стей.

Йому пригадалися різноманітні шиперські відео від їхніх фанатів, яких повно в інтернеті. Він бачив не одне таке відео, насправді вони всі їх дивились. Колись вони з Хані навіть розмовляли на цю тему, бо саме їхній шип найпопулярніший у групі. Самого Мінхо мало цікавили подібні відео від Стей, на відміну від деяких інших мемберів, він не хвилювався через те, що хтось вважає його закоханим у Джісона.

Бо Хані дійсно йому потрібен, і без нього важко уявити своє життя. Чому він повинен непокоїтися, що це помітно? Звісно, вони не закохані, але хай думають що завгодно. Сам Джісон про це знає, як і всі інші мембери, а Мінхо настільки довіряє йому, що не боїться бути у цьому відвертим. Власну прив’язаність до когось відкрито демонструвати дійсно важко, але мембери повинні знати, що він їх любить. Можливо, не всім варто про це постійно нагадувати, інакше Чан може стати дійсно нестерпним, але тому ж Ліксові конче необхідно показувати свою любов і турботу. Проте Кім Синмін ніколи не входив у список людей, котрим можна знати, що для Мінхо вони важливі.

Ліно бачив шиперські відео про них двох. Їхня парочка не настільки популярна, але її прихильники все-таки існують, тому він дивився на так звані «моменти», коли їх взаємодія здавалася фанатам милою, романтичною, чи щось таке.

Насправді більшість подібних відео – повна дурня. Як їх учасник, а часто навіть головний герой, Мінхо може офіційно таке заявити. Бо те, де фанати бачать, наприклад, важкий погляд ревнощів, насправді може бути моментом, коли Мінхо думає, що би йому з’їсти сьогодні на вечерю. А його «закоханий погляд» на Джісона може бути тоді, коли він усміхнувся, пригадавши вдалий жарт Чанбіна того ранку. Хоча іноді він сам замислюється, чому в тій ситуації повів себе саме так. Бо є зафіксовані моменти, коли мембери дійсно несвідомо показують свої почуття. І такі відео він теж бачив. І навіть про них із Синміном.

Кім Синмін був тією людиною, яка могла роздратувати його не на жарт, і він не завжди розумів, коли варто зупинитись. Це не означає, що Мінхо його ненавидить. Вони пройшли разом так багато всього, і їх всім було комфортно разом, тому Ліно дійсно не хотів, щоб хтось з мемберів зник із його життя. Навіть якщо іноді йому так здавалося. Проте показати свої хороші почуття до Синміна – було чимось неможливим для Мінхо, і на це було багато причин. Починаючи з того, якою людиною є він сам, і закінчуючи тим, якою є Кім Синмін.

І зараз Ліно лежав на своєму ліжку, дивився на простягнуту руку з брудною серветкою, на якій уже засохла його сперма, і намагався проаналізувати свої почуття до Синміна і його почуття до Ліно. Чи були реальні причини думати, що вони можуть приваблювати один одного? Ці стосунки здавалися йому настільки важкими і заплутаними, що навіть Чанбін не зміг би точно сказати, як вони один до одного ставляться. А Чанбін про стосунки мемберів знав найбільше, ну може ще Чонін був у цьому досить обізнаним. Проте точно не Мінхо, бо він зазвичай не міг розібратися навіть у собі, що вже говорити про інших.

І найважче було саме з паном Кімом, бо якщо їх стосунки з Ханом були для нього криштально чистими, то з цим донсеном вони знаходились десь у темряві, де постійно стикалися один з одним лобами і через це невимовно злилися. І він би ніколи, навіть у найстрашнішому і найдивнішому на світі сні, не подумав, що коли-небудь рот Синміна стикнеться з його членом. Боже. Про це навіть думати було соромно, і він би навіть зараз міг повірити, що це все було нереальним, якби досі не стискав у руці уже штивну від власної сперми серветку. І як йому тепер бути?

Дякую, що прочитали. Ви котики.

Додати до улюблених