OST: McFly – Shine a light
Лютневе сонце яскравим світлом заливало простору кухню. Біля столу метушилися двоє. Хлопчина років десяти-одинадцяти старанно нарізав фрукти. Так, аби шматочки виходили однаковими, один в один. Спереду на ньому був однозначно завеликий для нього фартух, на голові – поварський капелюх. Він був дуже схожим на альфу, що стояв поруч і замішував тісто. Виглядав чоловік старше сорока років, проте йдосі не втратив краси та шарму. Хоча зараз від образу суворого начальника О Сехуна не лишилося жодного сліду. Замість ділового костюму – звичайні домашні штани та футболка. Волосся, замість того, щоб бути причесаним у модну зачіску, створювало справжнісінький творчий безлад, а чубчик так взагалі, аби не заважав, був зібраний яскравою резиночкою.
– Батьку, я все, – дорізавши останню ягідку полуниці, хлопчик відклав ніж.
– Молодець. Зараз іще трохи, й будемо смажити оладки для тата.
Але заняття перервав дитячий плач.
– Мінгю, принеси люльку для авто, – наказав сину Сехун, а сам поспішив до спальні, доки молодший син не розбудив свого татуся.
Джисон до середини ночі працював над саундтреками до нового фільму, і альфа хотів, аби його чоловік поспав хоча б іще трохи. Після пологів О дуже довго вмовляв омегу хоч трохи побути вдома. Адже маленька дитина потребує занадто багато уваги та сил від обох батьків. І поєднувати роботу звукорежисера з батьківськими обов’язками зовсім не те, що Сехун хотів для свого чоловіка. Але Пак занадто впертий.
Прослизнувши до кімнати тихенько, наче мишка, альфа взяв на руки малюка, що вже встиг прокинутися. Омега ще спав, але зморшка, що з’явилася між брів, показувала, що дитячий плач потроху починає проникати у його сон.
– Оладки будуть трохи пізніше. Потрібно нагодувати Мінкі, – сказав Сехун, зайшовши до кухні з немовлям на руках.
О поклав малюка до люльки і взявся готувати суміш. В цей час молодший альфа розважав братика, аби той знову не почав плакати, не розбудив татуся і не зіпсував їм увесь сюрприз.
Коли ж малюк наївся і знову міцно заснув, чоловіки змогли зайнятися ділом. Хвилин тридцять, можливо, сорок знадобилось аби посмажити оладки і заварити чай. Потім ще красиво викласти усе це на тарілку, додати фрукти, джем і зібрати це все на тацю.
– Бери тацю, і ходімо до татка, – Сехун взяв молодшого сина на руки і пішов до спальні. Мінгю обережно, аби нічого не просипати і не розлити, пішов слідом.
Зайшовши до спальні, альфа обережно поклав малюка на ліжко біля омеги. Відчувши татуся поруч, Мінкі одразу завертівся, намагаючись дотягнутися до нього. Потім Сехун забрав у сина тацю, поставив на столик біля ліжка і, нахилившись до чоловіка, поцілував його у маківку.
– Джисоні, прокидайся, сонце.
Омега посміхнувся, але очі поки що не відкрив.
– Мої хлопчики знову приготували сюрприз? Боюсь, такими темпами ви мене розпестите, – нарешті Джисон остаточно прокинувся і сів, підклавши під спину подушки. Сехун одразу чмокнув його у вуста, на що старший син тільки скривився.
– Сьогодні можна, – відповів О.
– І який же сьогодні привід?
– Мда, любий, ти остаточно закопав себе у роботі. Тобі терміново потрібно організувати собі відпочинок хоча б на тиждень. Ти вже забув про свій власний День народження.
– Він сьогодні? – омега шоковано вирячився на чоловіка.
– Уяви собі, – в цей час у розмову втрутився «найстарший» член сім’ї. Джисон тут взяв Мінкі на руки. – Телефонували твої батьки. Вони повернуться з круїзу цими вихідними. Ех… Минуло вже стільки років, а здається, ніби тільки вчора ми з твоїм батьком нервувалися під дверима полового відділення.
– Господи, обов’язково згадувати це кожного разу?!
– А то. А тепер скажи «а-а-а-а», – Сехун поставив тацю собі на коліна, поділив виделкою один оладок на кілька частин і простягнув один омезі.
– Батьку, ти що реально був з дідусем Чунмьогом у лікарні, коли народжувався татко? Ти знав дідусів уже тоді?
– Ага. Твій дідусь Чунмьон був для мене наче старший брат. До того ж, як ти думаєш, де я навчився так добре міняти пелюшки та памперси? Ось на цьому самому малюкові, – Сехун знову чмокнув насупленого чоловіка.
– Фу! Які ви противні! Ніколи не стану таким, як ви!!!! – знову скривившись, Мінгю втік у свою кімнату.
Старших це тільки насмішило.
– З днем народження коханий, – тепер Сехун міг по-справжньому поцілувати Джисона.
– Я теж тебе кохаю.
Додати до улюблених