The DJ is mine,
and girl you’re wasting your time
He only drops to my music,
he loves the way I do it all night.
Wonder Girls – DJ is mine.
Вечоріло… Біля входу до клубу «Leaves» (принаймні так стверджувала вивіска над дверима) зібрався достатньо великий натовп. Всередині людей було не менше. А, можливо, навіть більше. І причиною тому був далеко не вечір п’ятниці. Із приміщення лунала гучна електронна музика, змушуючи чергу тільки сильніше бажати потрапити всередину. Зате ті, кому пощастило вже потрапити всередину, повною мірою насолоджувалися виставою.
Сьогодні був один з небагатьох днів, коли за пультом стояв Неджи Хьюґа, в музичних колах більш відомий під псевдонімом Хью. Декілька років тому він починав свою діджейську кар’єру саме у стінах «Leaves». Тоді хлопець не думав, що це переросте у щось серйозне. Музика для нього стала своєрідним бунтом проти занадто авторитарних родичів. Аде у Долі виявилися зовсім інші плани. І в один із днів роботу Неджи помітили та оцінили рекрутери з міжнародного лейблу. Їм, звісно, довелося побігати за Хьюґою, але, в решті решт, хлопець погодився. З того самого моменту почалося його сходження до вершин Олімпу електронної музики.
Зараз діджей збирав цілі стадіони слухачів на своїх концертах. Але іноді, як і раніше, дозволяв собі повернутися туди, звідки все почалося, і побалувати відвідувачів клуба.
Всередині яблуку ніде було впасти. Більша частина людей зібралася біля сцени, де за пультом стояв високий хлопець з довгим, зібраним біля самих кінчиків волоссям і дивним татуюванням на лобі (ще один «привіт» із бунтівного періоду). Відблиски світломузики різнобарвними плямами відображалися на білій футболці Неджи. Зовсім поруч найсміливіші панянки, жадаючи отримати увагу знаменитості, намагалися пролізти на сцену.
– Ніколи ще у нас не було так багато дівчат з числа відвідувачів, – здивувався один із барменів. Вони з напарницею ледве встигали змішувати коктейлі та подавати напої. – Цікаво, цей Хьюґа поїде додому сьогодні сам чи в компанії однієї з красунь?
На це дівчина-бармен тільки пирхнула.
– Лі, це ж твій перший концерт Хьюґи у нашому клубі? – запитала вона, закінчивши витирати від конденсату пляшку води. Хлопець кивнув. – У них немає жодного шансу.
– Чого це? – Лі повністю повернувся до дівчини. Але вона у відповідь тільки знизала плечима перш ніж узяти тацю з тією самою пляшкою вади, чистим стаканом і піти до сцени. Через кілька хвилин вона поставила усе біля Хьюґи, хоча Лі з упевненістю в двісті відсотків міг сказати, що не чу ні про яке замовлення від діджея, так само як і про потенційно можливий райдер.
Тен-тен ледве змогла продертися крізь натовп, нікого при цьому не травмувавши і не загубивши власну ношу. При цьому їй ще й з десяток заздрісних поглядів прилетів у спину, коли вона піднялася на сцену, куди простим смертним доступ був заборонений. І губи самі собою розтягнулися у вдоволеній усмішці. «Ось вам!», – як то кажуть.
Кивнувши діджею, щоб він сильно не відволікався, Тен-тен поставила на невеличку стійку поряд з пультом стакан та відкриту пляшку з водою. Вона вже збиралася йти назад до бару, коли її долоня потрапила у полон чужих пальців. Озирнувшись, Тен-тен поживилася на Хьюґу. Ойже, не відволікаючись від роботи, окинув поглядом бармена. І дівчина могла заприсягтися, що в глибині чужих очей чорти закружляли у новому ритуальному танці. Сам же хлопець тим часом зміг притягнути її до себе та зісковзнути пальцями з чужого зап’ястя на спину. На щастя Такахаші всього цього неподобства не було видно за стійкою з пультом.
– О котрій ти сьогодні закінчуєш? – нахилившись до Тен-тен, запитав Неджи. Вираз його обличчя залишався так само серйозним. Зі сторони здавалося, що вони вирішують якісь свої робочі питання.
Почувши запитання, дівчина злегка відштовхнула від себе нахабу, але все ж таки відповіла:
– Ти ж знаєш, ми працюємо до останнього відвідувача, – не сказавши більше ні слова, дівчина поквапилася на своє робоче місце.
Бармен ще кілька разів піднімалася на сцену, приносячи діджею воду. На перший погляд просте заняття (крутити пластинки та перемикачі) виявилося настільки «жарким». Хоча доля здорового глузду у цьому була. Будь-який концерт це в першу чергу обмін енергетикою між виконавцем та слухачами. Недивно, що всім стає жарко. І при кожному зручному випадку, Неджи намагався урвати хоча б крихту уваги Такахаші, але кожного разу залишався ні ж чим.
– А ти жорстоко з ним, – зауважив Лі, ставши свідком однієї з таких сцен.
Тен-тен нічого не відповіла. Власне, заздрісні погляди говорили краще будь-яких слів. Особливо один. Такахаші не одразу зрозуміла, що то за дівчина. Тільки під кінець, коли Неджи відіграв останню пісню і спустився до залу, вона себе показала. Дівчина відчайдушно намагалася нав’язати Хьюзі свою компанію.
– Я ж казав, – прокоментував побачене Лі.
– Повторюся, в неї немає жодного шансу.
Того вечора Лі пішов додому раніше, тому він не дізнався причину такої впевненості Тен-тен. І розпитування теж не допомоги. Колега мовчала, як риба. Зате на наступні вихідні у хлопця з’явилася можливість дізнатися про все особисто. За пару днів до цього один із штатних діджеїв примудрився зламати руку. В суботу замінити його було б ніким, якби Неджи не згодився вийти.
Новини про «заміну» вийшли всього за добу до самої події, але відвідувачів цього дня було не менше, ніж у день концерту. І знову бідолашним Тен-тен та Лі доводило бігати, наче під хвіст ужаленим. Замовлення на солодкі коктейлі, обов’язково з цілим шоу у процесі приготування, віднести Неджі води, ухилитися від його усюдисущих, загребущих рук (і як він тільки встигав при цьому обертати пластинки?), принести зі складу те, що закінчилося… Так усю ніч по колу. Але цього разу Лі залишився до самого кінця і став свідком досить цікавої сцени.
Хлопець повернувся до залу після того як відніс останні мішки зі сміттям у контейнер на задньому подвір’ї. в цей час його напарниця почала приводити бар до ладу, після того, як двері зачинили за тим самим «останнім відвідувачем». Голоси та метушіння він почув ще на підході до зали. Тен-тен стояла біля стійки, поруч лежав перевернутий високий барний стілець, а навпроти Такахаші стояла дівчина і ледве не блискавиці жбурляла у бармена. Май вона можливість вбивати поглядом, Тен-тен була би вже мертва.
– Запитую ще раз, що ти забула поруч з Хью? Чому крутишся біля нього увесь час?
Тен-тен продовжувала мовчати, чим, звісно, виводила дівчину з себе. Чесно кажучи, Такахаші впізнала цю дівчину не одразу. Вона спочатку думала, що одна із відвідувачок, а виявилося – та сама, що крутилася біля Неджи минулого разу. Мабуть, сьогодні махінації хлопця не лишилися непоміченими. Але тільки винною чомусь зробили Тен-тен.
– Ну? – не дочекавшись відповіді, дівчина вдарила Такахаші по обличчю. Відлуння удару від ляпасу миттю розлетілося приміщенням.
– Взагалі-то, – Лі вирішив втрутитися і допомогти, – Тен-тен виконувала свої обов’язки.
– Не лізь у це діло, Лі, – відповіла бармен.
Але практично одразу з нею заговорила і «сталкерша».
– Їхати в одному авто і триматися за руки теж входить в її обов’язки?
Що саме мале дівчина на увазі Лі не зрозумів і вже збирався перепитати, коли за його спиною почувся іще один чоловічий голос.
– Що тут відбувається? – із приміщення для персоналу вийшов сам Неджи. Спритно обійшовши Ли, хлопець попрямував одразу до дівчат. – Ти?! – раптом він побачив знайоме обличчя. – Що ти тут робиш? Я ще минулого разу тобі все сказав.
Підійшовши до дівчат, Неджи зупинився поруч з Тен-тен, а потім зробив пів кроку вперед, наче прикриваючи її своєю спиною.
– Неджи-сан, але я ж… – схоже, у присутності об’єкта своїх бажань дівчина розгубила весь бойовий запал.
– Я повторюся, якщо ти не в змозі зрозуміти. Мені все одно, що ти… або хто ти. У мене є наречена. Я її кохаю, – на цих словах долоня хлопця інстинктивно знайшла долоню Тен-тен. – І ніхто мені більше не потрібен. Найближчі років шістдесят-сімдесят так точно. Це зрозуміло? – дівчина кивнула. – Чудово. Щасти! І щоб я більше не бачив тебе поруч з Тен-тен, – не глянувши на винуватицю скандалу більше ні разу, Неджи забрав Такахаші.
Лі провів здивованим поглядом пару, що пройшла мимо нього. Він чув, як Хьюґа казав щось про вечерю-сніданок, але ця інформація наче пройшла повз.
– Так ось що Тен-тен мала на увазі, коли казала, що «у них немає жодного шансу».
В головному залі клубу бармен залишився сам. Солодка парочка пішла, скандалістка теж. А бідоласі Року Лі тепер доведеться наводити лад за двох.
Від автора: даний твір є частиною збірки драблів по різним парам з аніме, написаних по мотивам пісень. Назва розділу відповідає пісні, що була основою, назва розділу перекладається “З першого погляду”. У музиці цей термін означає виконання твору без попередньої підготовки.
Додати до улюблених