Кринжовтень
День 9: Мюзикл, там де ніхто цього не очікував
Гарі не знав, чи зможе, переступити поріг вітальні слизерину. Він гадав, що ні. Звідки ж, йому знати пароль? Але ноги його самі привели. Очі відшукали серед купи зализаних зачісок, саме ті платинові патли.
-Прийшов?
-Ага.
-Після всього того, що ти зробив, ти вважаєш нормальним просто так приходити?!
-Пробач… Я
І тут у мить Мелфой заголосив, що є духу.
-ОХРАНА ОТМЕНА!
ВІН ВНОЧІ НАЗВАВ МЕНЕ ЛЄНА, А Я НЕ ЛЄНАЯ ДРАКО, ОХРАНА!
Гаррі спробував заперечити, але Креб та Ґойл вже тягли його попід руч. Він спробував пручатись, але його тримали надто добре. Отвір картини нещадно наближався, як би він не впирався.
-ВИВЕДІТЬ, БО ЛЯЖЕ, ЯК ВСТАНУЯКЩО Я ВСТАНУ.
ТИ ЛЯЖЕШ, ТИ ЛЯЖЕШ, ТИ ЛЯЖЕШ ТИ ЛЯЖЕШ, ЯК ВСТАНУ Я
-З’ЄБІТЬСЯ, БО ЙОБНУ ЗАРА ЕКСЕПЕЛІАРМУСОМ- але ці двоє, попри свою тупість розуміли порожність погрози. І сам Гаррі відчував, що чисто фізично не зможе дотягнуся до палички.
-ТИ ЛЯЖЕШ, ТИ ЛЯЖЕШ, ТИ ЛЯЖЕШ
ЛЯЖЕШ, ЯК ВСТАНУ Я
Додати до улюблених
Вітаю) Завітала до вас з ланцюжку відгуків і що хочу сказати – дякую за посмішку в цей важкий день! Прочитала всі замальовки одразу і підняла собі настрій. Це було кумедно і крінжово (в гарному значенні цього слова). Дякую за настрій і бажаю вам натхнення!)