Кринжовтень
День 4: Хтось вистрибує з торта
Гарі просто пішов в тоалет по потребам. Звісно він помітив гігантський торт трохи далі від кабінок, але зараз йому було не до того. Він дійшов до пісуару розстібнув шириньку та дав собі волю.
-Пане Поттере ви сците в жіночому тоалеті після відбою, я б могла зняти з вас десяток очок, як усі минулі рази, але цього разу мова може йти про звільнення з Гоґвортсу, суд та подальше ув’язнення в Азкабані.
Гаррі просто шоковано мовчав. Звісно він одразу впізнав гидезний голос Амбридж.
-А саме нездорові нахили. Ви певно думали що, лишитесь сам на сам з Плаксивою Міртою, що б розбещувати її, виглядом вашої плоті. І звісно ви не спитали в неї згоди.
-А я й, не проти- почувся звідкись дзвінкий голосочок.
-ЦИТЬ! А навіщо ? Привиди ж не люди! Вони ж не відчувають відрази, що їх використали, і приниження!
-Але ж я можу просто відвернутись!
-ЦИТЬ, я сказала! Поттере ваша розбещеність не має меж!
-ЯКИЙ ЖАХ, КУДИ Ж МЕНІ ДО АБСОЛЮТНО АДЕКВАТНИХ ЛЮДЕЙ, ЩО ПОСЕРЕД НОЧІ В ТОАЛЕТІ В ТОРТИ ЗАЛАЗЯТЬ.
він відчув, як злість, закипає в ньому. Гаррі не міг дозволити, цій ропусі забрати його єдиний прихисток від Дурслі. Йому довелось розвернутися, що б бачити Амбридж, що наполовину тирчала з торту.
-А що не жах! Ви навіть при розмові зі мною тримаєте член в руці. Як мені це розуміти?
-Яж кажу, який жах. В жіночому тоалеті пісуари, певно через те, що не такий він і жіночий.
-Усі дівчата різні, Потере. Місяць відпрацювань! За цей час я точно вирішу, що з вами робити.
День, коли зненавидів когось більше за Волондеморта…
Додати до улюблених