Просто слова,
Колючі дроти,
Тернове гілля, дикі, без сумніву жала.
Так, боляче з лука поцілив у яблучко Ти.
Зруйнувавши маленьку країну.
Ставши загарбником чужих земель.
Хоч в законах за цей злочин покарання нема.
Вбивши чужу свідомість,
Довівши людину до стадії німого паралічу,
Станеш героєм для себе?
Вдягнувши на людину, ярмо як на вола,
Будеш розказувати їй своїй трактати,
Під приводом “яка ж погана вона”.
Хочеться комусь розказати, а що ж робити коли ти німа?
Біль і страждання витримувати,
Чи взяти себе в руки, і обірвати в собі закостенілого раба?
Чи правильно ти будеш жити, якщо будеш “під жахом померти завтра” га?
Злочинця просто посадити,
Прибрати місце злочину, помити руки від крові.
Але, що будеш робити ти сама
Коли забути треба буде роки спричиненої болі.
Додати до улюблених