2 частина – допитування

Коли вони зайшли Німеччина і Австрія сіли за стіл. Кабінет був невеликий, з невеликою кухньою. На вигляд доволі старий кабінет з ободраними стінами, пилом і червоними відтінками, вся кімната червона. Швейцарія взяла ржаву кружку і налила води з під крану. Подивилась на воду, вода брудна, там черв’яки плавають й усілякі маленькі камінці.
🇨🇭 – це що черв’яки? – обурено спитала Швейцарія.
🇩🇪 – ну, так, у нас вода не фільтрується. я не рекомендую її пити.
Швейцарія з пофигізмом випила цю воду і зі стуком поставила кружку на стіл.
🇨🇭 – значить так німці, навіщо ви привели сюди Польщу? – спитала швейцарка.
🇦🇹 – ем, ну, можливо він щось знає. – знизив плечами Австрія.
🇨🇭 – він звичайний студент! що він може знати про захоплення влади?
🇩🇪 – ну на вулицях більше нікого не було, а нам треба починати вже зараз.
Швейцарія глибоко вздохнула.
🇨🇭 – ви розумієте, що ми вже не можемо його відпустити, адже він може нас видати?
Простояла тиша.
🇨🇭 – ну добре, давайте спробуємо з ним поговорити.
Швейцарія виходить з кабінету і Австрія з Німеччиною за нею. Ідуть до Польщі. Німеччина і Австрія стоять позаду, а Швейцарія пригнулася до поляка.
🇨🇭 – значить слухай, Польще. Я тобі буду задавати питання, а тобі треба відповідати тільки правду, якщо ти будеш брехати-
🇦🇹 – то ми будемо бити тебе лазером!
🇨🇭 – АТ!!
🇦🇹 – що?
Після слів Австрії Польщу настільки скував страх, що і рухатися не міг.
🇨🇭 – не бійся. ніхто лазером тебе бити не буде. просто краще не бреши, я дізнаюсь про те, що ти брешеш. домовились?
🇵🇱 – х.. х.. хто в-ви? – ледве вимовив Польща.
🇨🇭 – ох зайчик, тобі не можна знати хто ми. отже, я думаю ми домовились.
🇨🇭 – ітак, що ти знаєш про верховну раду?
🇵🇱 – ам.. ну те, що.. керівником є ООН.. мабуть.. – невпевнено сказав поляк.
🇨🇭 – добре. ти знаєш де вони ховають ядерну зброю?
🇵🇱 – ні..
🇨🇭 – а де вони ховають зброю?
🇵🇱 – я не впевнений..
🇨🇭 – ти знаєш про якісь таємні проходи в їхній парламент?
🇵🇱 – н-не знаю..
🇨🇭 – ти хоча б знаєш чим уразливий ООН?
Польща легенько похитав головою в знак “ні”. Швейцарія вздохнула.
🇨🇭 – ти точно не знаєш?
🇵🇱 – н-не знаю.. чесно..
Швейцарія взбісилась, але стримано. Німеччина заспокоїв її і Швейцарія смиренно видохнула. Швейцарія пішла в свою кімнату з ліками.
🇦🇹 – слухай ти, поляк! я впевнений в тому, що ти просто не хочеш опинитися крайнім, але ти навіть не уявляєш як ти її образив! – агресирував Австрія на Польщу.
Польща промовчав, йому не було, що сказати.
🇩🇪 – та заспокійся, АТ. Я думаю він дійсно не знає. Мені здається навіть такі як Франція про це не знають.
Швейцарія вийшла з кабінету зі шприцом.
🇩🇪 – СІЕЙЧ, де ти була?
🇨🇭 – я брала шприц. ДЕІ, можеш взяти пластир?
Швейцарія пішла до Польщі.
Вона вколола шприц в руку Польщі і приклеїла бинт з ватою на місті уколу і закатила рукав назад. Польща ледве хоче заплакати. Він не знає, що йому вколюють, він не знає цих людей, йому страшно. Швейцарія із жалості хоче спитати чи все добре.
🇨🇭 – як ти себе почуваєш? все добре?
🇵🇱 – будь ласка, відпустіть мене! я хочу додому(..
🇨🇭 – ох, сонечко, ми не можемо тебе відпустити, бо не можемо бути впевненими, що ти не розкажеш це все поліції, або ще комусь. Ми не можемо дозволити собі бути розсекречені.
Польща починає плакати.
🇵🇱 – будь ласка.. я нікому нічого не розкажу.. обіцяю.. – благав Польща.
Швейцарія намагається триматися холодною до цього, але Польщу їй стало дуже шкода.
🇨🇭 – ні, вибач, ми не можемо.
🇵🇱 – п-прошу.. я к-клянусь.. н-нікому.. навіть н-найкращим друзям.. – дрожащим ледве чутним голосом молив Польща.
Швейцарія відчуває сильну провину, хоча вона і невина в тому, що він опинився тут.
🇨🇭 – ні.. вибач.. – майже шопітом сказала Швейцарія.
Польща почав ще більше плакати, але старався максимально тихо. Сльози вже виходили за межі тканини і потекли по щоках. Швейцарія не могла на це дивитися, тому як найшвидше покинула приміщення.

Додати до улюблених