геліоцентризм

(еррор/інк)

ти не віриш мені. я все розумію.

мої емоції, заховані у прозорому склі, не здатні тебе переконати. ти дивишся зацьковано, дико, неначе руки мої ламали зірки, на які ти так полюбляєш дивитися часом. я стою навпроти тебе, оголений у своїх почуттях-етикетках на баночках. у застиглу між нами тишу можна руками тонкими продертися.

я роблю шаг.

назад, не до тебе. я пам’ятаю старі попередження. вони усе ще поблискують аквамарином на твоїх вугольних вилицях, простягаються через плямисті пальці оманливо тендітним мереживом болю. у твоїх очницях плями крові. вони – обрамлення вітражам кривуватих зіниць.

прокльонами обсипаю свої звичайні, чорні, порожні. вони ніколи не зрівняються з твоєю пишнотою. веселка кольорів надто мінлива, щоб бути особливою. чому ти дивишся так проникливо грубо? читаєш мої символи-плями?

вони більш красномовні за мої слова. я усе розумію.

твій надривчастий голос лунає сотнями тембрів зими. твоє сердце холодніше за льди Антарктиди. скажи мені, нащо було долати такий шлях задля того, щоб сердце вкрилося плівкою льоду? тільки не розбивай його, щоб викласти з уламків слово. не йди за іншими, не повторюй їх помилок. ми вже не діти, а снігової королеви не існує.

я – уособлення брехні та гіркоти. заручений титулом, похований під обіцянками. такі як я не створені для стогнання любові. ми не знаємо слова такого. не написано воно в розумних книжках. навіть на моєму шарфі пустота лише. подивися під кофту. нічого нема окрім луни спогадів. темрява зголодніла, вона хоче напитися тобою. не довіряй їй, відсмикни руки тремтячі – вона кусає, коли годуєш її.

я – мистецтво? сміятися тагне. я – шедевр? слова твої попіл. я – всесвіт? я сам себе втратив. я – сузір’я? Касіопея? інкрустований зірками скляними. чому ти все ще тут? світ загинув, разом з моїми сподіваннями. час з ним прощатися, зробити крок та втонути на фініші.

не дивися на мене так сумно. я й сам засмучений дуже. тілько кістки мої холодніші бурхливого моря. оманливо бліді, заплетені темними, нічними візерунками. вони мене ховають від споглядання минулого. я не люблю згадувати його. воно мерзенне, гидке, крижане. з головою та у вир – більше такого не повторю.

той самий вир дивиться на мене відблиском мініатюрних планет. синь молочного шляху огортає обсидіанові вилиці. ти – шедевр. Бог. ти – це світ. твої руки слухняно ламають усього мене, стоншують до чорнильних джерел із сліз. чумацькі шляхи, планетарні галактики, орбітальні супутники, чорні діри, Андромедові частини, хвости комет…

дихати не стає сил, а ти даруєш мені дисипацію. я розвалююсь на атоми, збираюся наново у молекули. смішно мені, та сміх цей лунає адовим гоміном. розгублений, дивишся на мене через шовк дігресії. пливеш переді мною плямами Роршаха.

я дістався таки зеніту. розум втрачаю від слів-порівнянь. руки мої не винесуть ноші цього визнання. плечі зламаються під тяжким тягарем. я надто крихкий, якщо чесно. намагаюся тілько здаватися непорушним.

тоді ти – магнетар. впускаю крошево слів. читаю планети твої. рухаються вони наче у такт.

ми самі собі власна метагалактика. загралися вже у вигуки та ролі вигадані. забувай усе, про що знав. ми усе наново випробуємо. надягай свій скафандр. тілько скла не розбий. я дихати хочу ще.

здається мені що вмираю. лагі шиплять на моїх почорнілих фалангах. музика пристрасті, вокаліз загибелі. ти граєш так правильно, галактично. кисень залишає мене, вислизає з уявлених легень.

ти мені життя обіцяв, пам’ятаєш?

смішно тобі. біль ікла сріблясті оголює. червоний на чорному. синій на білому. я чути можу твої кольори.

завдаєш болю. я також завдаю. існуємо з тобою в наших незручних рухах-словах. я співаю та ти співаєш. світ розсипався гранями. розлетівся пазлом. хтось необережний зачепив його своїми руками.

в мене нема більш нічого, окрім планет твох, чуєш!

втопи мене. розчини. я віддам усе тобі. не знаходиться душі-серця за ребрами. не впадай у відчай. воно зайвим було. заважало, боліло, горіло вогнем несправедливості.

я вірити буду, вклонятися. тобі та тільки тобі. почну зіркам читати молитви. нехай вже – я один з них.

я – найкращий твій недогляд.

Додати до улюблених