Ґеральт мружився, невдоволено вдивляючись в екран смартфона, і спостерігав, як там, змінюючи одне одного, з’явилося ще чотири повідомлення. За цю ніч їх прийшло так багато, що їхній постійний дзвін таки розбудив його. Проклинаючи увесь світ, він спершу схопив нещасний гаджет, але дивом утримався від того, щоб не познайомити його віч-на-віч зі стіною, а все ж подивитися, хто йому писав. Хоча варіант був тільки один.
«Дарма тільки інтернет не вирубав», похмуро подумав Ґеральт, видихнувши, і відкриваючи повідомлення. Усі вони були від Яскіра. Від початку одностороннього листування до останнього послання можна було простежити падіння грамотності та красномовства музиканта — він писав від моменту свого приходу в клуб у компанії Йеннефер до повного сп’яніння, судячи з усього.
«П’яниця» — ніжно видихнув чоловік, коли перша хвиля агресії зійшла; сідаючи на ліжку і часто моргаючи, щоб сфокусуватися, і радіючи, що зараз його ніхто не бачить. Потім він знову відмотав листування до самого початку і прочитав уважніше. Яскір напередодні пропонував піти разом з ними, але галасливі й людні місця були останніми, куди б Ґеральт сунувся за власним бажанням. До того ж він не залишав надії відіспатися після важкого робочого тижня.
00:23 Привіт! Все добре, зайняли з Йен столик біля самої сцени. Обіцяю не пустувати * поцілунок *
00:59 Коктейлі тут смачні та й шоу теж класне. Жаль тільки тебе немає, може, потанцювали би…
01:02 Ти ж хотів би потанцювати зі мною?
01:38 Пропущений відеодзвінок.
01:41 Сптш вже?
01:43 Спищ? ((
01:44 ((((((((((
02:02 Йен там з кимось танцює, а я без ткбе… Сумно…
02:15 Селфі. Не в фокусі та трохи дурнувате через спалах — у Яскіра скляний погляд, зате щаслива посмішка, а у вільній руці не перший (і навіть не третій) порожній келих. Наблизивши фото, Ґеральт ще й побачив на коханому золоті тіні та темні стрілки — точно робота Йеннефер.
02:34 Ти точно спщш? Може приїднш?
02:40 Я таааак тебе кохаю, а ти менг???
02:56 Так скмую за тоьою (((Приїжджай…
03:43 Ґервльт, я ткбе кохаю
03:45 Ґеральте, приїжджай і забери його, я його на собі додому тягти не збираюся.
03:47 І швидше. *посилання з адресою клубу*
03:50 Пропущений дзвінок.
03:52 Прокидайся і рухай свою прекрасну накачану дупу сюди! Негайно.
Знаючи подругу, Ґеральту варто було вже почати збиратися й їхати. Дивно, як Яскір взагалі примудрився так швидко накидатися… Здавалося б, такий дорослий, а пити так і не навчився. Або просто не їв знову пів дня, дурник.
Ґеральт підірвався з ліжка, швидко знайшов одяг, кинутий напередодні ввечері просто на стілець, і почав вдягатися. Проте, поки він це робив, пролунав новий дзвінок. Піднявши слухавку, він почув невдоволений голос Йеннефер і гуркіт клубної музики на фоні.
«Так, я вже бачив. Так, в одній штанині стою, ти відволікаєш… Скоро приїду, дай хоча б одягнутися, чорт забирай! Не в трусах же мені його забирати.»
«Хоч у трусах, хоч без — приїзди. Я вже не виводжу», — почулося з того боку. «Так, це Ґеральт. Ні, не дам, стій рівно і не надумай мені туфлі заблювати! Ґеральте, швидше, інакше я…»
На цьому виклик обірвався.
Ґеральт похитав головою, натягнув другу штанину, засунув телефон у кишеню. Потім одягнув куртку, взяв ключі від мотоцикла та нарешті покинув квартиру.
Ще пощастило, що вночі дороги порожні і можна було вибрати найкоротший шлях, вдавивши газ на повну. А холодний вітер, що б’є на такій швидкості, зганяв залишки сну, дозволяючи думати ясніше. Принаймні Ґеральту — точно, хоча він все ще не міг визначитися: чи відчував роздратування від цієї ситуації чи дивні веселощі.
З Яскіром він ніколи не встигав нудьгувати.
***
— Ну от і де твій бойфренд, га? Пів години вже тут стирчемо, — бурчала дівчина, тримаючи друга під лікоть. Той щось невиразно відповідав, сміючись. Відразу після дзвінка вона виперла Яскіра надвір, щоб він подихав повітрям, але це мало допомагало полегшити його стан. Не те що б він скаржився, швидше за все, Йен зробила це для самої себе.
— Такий же дурень, як і ти.
— Гей! Не смій його ображ… образ… Ображати! Ґеральт гарний, — заступився за він за коханого.
— А як же, добрий, — пирхнула Йен. — Та він навіть не наважився тобі першому в коханні зізнатися.
— Ти нічого не розумієш! Це…
Суперечка була раптово перервана шумом мотора і яскравим світлом фар прямо в очі. Йен, лаючись, виставила долоню перед обличчям, поки Ґеральт паркував байк. Зістрибнувши з нього, він в момент виявився поряд зі своїм вщент п’яним непорозумінням, приймаючи його з рук Йеннефер у власні.
— І скільки ти випив?
— Не пам’ятаю, — легко відповів Яскір, притискаючись до біловолосого. — А ти звідки тут? Я думав, ти не любиш клуби… Ось і зі мною відмовився йти.
— Я так розумію, ти не тільки скільки випив не пам’ятаєш, — посміхався чоловік, притримуючи «тусовщика» міцніше за бік. Йен закотила очі, всім виглядом висловлюючи те, що більше на такі гуляння з Лютіком нізащо не погодиться. — Ходімо додому…
Сідати з таким невпевненим пасажиром на мотоцикл було небезпечно, тож Ґеральт, без вагань кинув ключі подрузі, попрощався з нею; і, закинувши Яскіра на плече, поплентався у бік будинку.
Пройшовши приблизно половину, він почув позаду збентежене: «Опу-пусти… мене, здається, нудить». До цього Яскір поводився слухняно — не брикався, не кричав і навіть не співав, тільки незграбно водив пальцями по гладкій куртці, не знаючи за що б зачепитися, аби ненароком не впасти вниз. Ґеральт, слухаючи прохання, майже відразу зупинився, ставлячи хлопця на ноги.
— Спасибі, — опинившись на землі, музикант похитнувся, врізаючись носом в плече свого рятівника, і тихо икнув. На чорній шкірі тут же залишилися слідьвід золотих блискіток і ще чогось блискучого, назва чого Ґеральт постійно забував. — Я сам пройдуся… Ти тільки тримай мене, гаразд?
— Гаразд.
Ґеральт зворушено, користуючись неуважністю хлопця, спостерігав за його поведінкою, за його усмішками, відірваними одна від одної фразами та спробами щось розповісти. Чомусь, у помаранчевому світлі ліхтаря очі Яскіра сяяли ще яскравіше, буквально зачаровуючи чоловіка. Щоправда, говорити вголос про це він не поспішав, як, власне, завжди. Зібравшись із силами, Яскір відштовхнувся від Ґеральта, зробив крутий розворот (який змусив його замружитися, бо світ перед очима похитнувся), і був відразу схоплений назад у тісні обійми.
— Ти чого?
— Рятую тебе… хоча, ні, від тебе тебе ні в чому не винну живність. Дивися.
Ґеральт утримав коханого за талію однією рукою, а іншою вказав на маленьку жабку під його ногами. Серед камінчиків і пилу вона була майже непомітна, але він умів помічати навіть найменші дрібні деталі. Яскір пару секунд спостерігав знахідку, після чого різко нахилився вперед, ніби намагався дотягнутися до земноводного, що нажахано завмерло. Нащастя, Ґеральт тримав його досить міцно, щоби той не зарився носом у землю.
— Що, цілувати надумав? — спитав він, прокехтівши і повертаючи стрибуна у попереднє, вертикальне положення.
— Ні, вибачитись хотів… я ж мало не розчавив її! Жабонь… ик… ка, вона ж не винна, що я тут… йду.
— Не здивований.
Відтягнувши Яскіра від того місця, і давши врятованої живності поскакати до найближчих кущів, Ґеральт видихнув. Дорогоцінна ноша в його обіймах теж притихла, і вони без пригод дісталися додому. А от опинившись у квартирі, Яскір знову вивернувся, не дозволивши Ґеральту ввімкнути світло в коридорі. Він наліг на нього, перехоплюючи чужі руки тонкими пальцями, і жадібно поцілував у губи.
Опиратися було майже неможливо. Від Яскіра пахло залишками парфуму, теплою шкірою та алкоголем. Він ніжився, хаотично водив долонями по чужому тілу, та шепотів проміж поцілунками про своє велике і чисте кохання. Ґеральт безсило слухав це, поки не цомкнув музиканта в лоба, припиняючи залицяння у свій бік. Потім підхопив хлопця на руки і просто так поніс у спальню.
— Який ти в мене сильний, — невиразно видав той, шепочячи Ґеральту прямо в шию, і посилаючи по шкірі зграї мурашок.
Уклавши хлопця на ліжко, чоловік почав стягувати з нього взуття та верхній одяг. Розправившись із цим, слідом він узявся за ковдру, завертаючи гостя у неї, як в кокон. Якусь години тому він сам відпочивав тут, розвалившись на всю ширину ліжка, а тепер мостився майже на самому краю, кладучи руку Яскіру на бік. Чи то знову контролюючи, чи то просто бажаючи відчувати його навіть уві сні.
Жахливо хотілося відключитися та проспати вже до ранку, але з дрімоти Ґеральта вивело невгамовне ворушіння поруч. Яскір крутився до тих пір, поки на половину не вибрався з пухового полону, притискаючись спиною до чоловіка, і не зізнавшись у хтозна який раз, як він сильно кохає Ґеральта.
— Так, я тебе теж, засни вже, блядь, будь-ласка, — буркнув Ґеральт йому прямо на вухо, міцно обіймаючи.
І той послухався. Тільки не надовго.
— Ти мене не хочеш?.. — музикант голосно сопів, борючись із кількістю алкоголю в крові та бажанням спати.
— Ти п’яний, — безапеляційно промовили йому у відповідь.
— І що? Ми вже чотири місяці зустрічаємось, а все ніяк… — Яскір зробив зусилля, щоб під важкою рукою Ґеральта перевернутись до нього обличчям. Мабуть, він хотів бачити його очі, поки говорив на такі важливі теми, щоправда, не врахував, що в кімнаті було темно, як у склепі — біловолосий завжди щільно завішував вікна. — Майже не гуляєш зі мною, і в гостях я в тебе рідко буваю… ось я й подумав…
— Тоді думай трохи менше, хоч іноді.
І перш ніж Яскір зміг ще щось заперечити, він отримав довгий, ніжний поцілунок, який мав не тільки заткнути його, а й остаточно розслабити. Вражало, як він стільки випив за вечір, але все ще перебував у свідомості.
«А тепер спи, бо я зроблю щось страшне».
Більше повторювати не довелося.
***
Вранці Яскір отримав величезну склянку холодної води та знеболювальне, а Ґеральт — ще кілька глузливих смс від Йеннефер та фото його старенького, вірного мотоцикла на задньому дворі її будинку.
Від: Диви, навіть не подряпала.
Кому: Ти б не ризикнула.
Від: Яскір там живий хоч? Чи ти його дорогою десь закопав?))
У відповідь на це Ґеральт, сам від себе не чекаючи, сфотографував заспаного і пом’ятого — і до біса милого — музиканта, відправляючи це зображення подрузі. Яскір навіть не відреагував. Він кутався в ковдру, голосно позіхав і тер очі пальцями, розмазуючи ґліттер і те, що залишилося від вчорашнього мейка ще більше.
Зжалившись, Ґеральт відклав смартфон, м’яко цомкнув коханого в носа, і повів вмиватися та снідати. Бідолашному треба було ще довго відходити від нічної вечірки, зате їм удвох дісталася їхня маленька пригода. І персонально Ґеральту, як бонус, затишне фото, яке він частенько переглядав багато місяців після…
Додати до улюблених