Сонячне проміння легенько лоскоче його смугляву шкіру. Свіже вранішнє повітря нагадує , що якщо хлопчина зараз не прокинеться, то в кімнату ввірветься трохи розлючена матуся, у якої вперше за останній час вихідний, і вона не стане терпіти нав’язливу мелодію будильника хлопця. До того ж, йому може дістатися і за незачинене на ніч вікно, свіже повітря якого, так сильно показує свою присутність.
Ледь-ледь розплющивши ліве око, хлопець дуже зосереджено старався вимкнути будильник. Коли жахлива мелодія розтоплювалася в тиші, Техьон почув лагідний спів пташок. Ті ніби шепотіли між собою і природою. Маленькі, безтурботні, безглузді птахи! Вочевидь, у когось сьогодні буде поганий настрій. Але таке з хлопцем не вперше. Точніше, кожного буднього дня, коли треба вставати о сьомій годині ранку, збиратися туди, куди йти ну зовсім не хочеться, цілий день бути в осередку телепнів і людей, що ніяк не можуть зрозуміти самого Техьона. В школу.
На циферблаті годинника 7:03 . У Техьона ж невиконана домашня робота, синці під очима від недосипання і патологічна алергія на своїх однокласників.
7:46. В навушниках недавно знайдена на просторах Інтернету група “Maneskin” , конверси і безрозмірне худі. В очах океаном плескається безнадія і розуміння початку нового погано дня.
8:16 . До уроку 15 хвилин. Перед ним парта, невиконана досі домашка і …прямо зверху на його зошит прилітає такий же , лише його однокласника. Богом. Неприємна людина з неприємною зовнішністю і ще гіршим характером.
– Техьооон~ , ти ж зробиш для хьона домашку? Тобі ж не важко?
– Взагалі то , у мене самого нічого не готово…
– Це було не питання. Щоб через 15 хвилин на моїй парті лежав зошит із виконаною домашньою роботою.
Ніхто і слова не сміє сказати цьому Богому. Робить що йому заманеться, говорить теж все, що йому здається веселим чи смішним. Але найбільше за всіх він чомусь чіпляється до Те. Кім же в свою чергу, людина апатична , тож не дорікається . Не вистачало ще й прямого цькування. А забаганки по типу принеси-подай , він зможе виконати , йому не важко, і не образливо. Майже.
Врешті, колись це все закінчиться, треба лише потерпіти. Так, точно , просто потерпіти… Минулоріч все було набагато гірше, хлопець тільки почав розуміти себе, свої пріорітети, орієнтацію… Тоді й почадися ті косі погляди , перешіптування за спиною , жарти, націлені принизити Те. Справа в тому, що він по необержності своїй розповів усе своєму “другу”. Він таким його вважав. Але, виявляється , що лише він цінив їх відносини. Через день увесь клас знав про те, що Техьон бісексуальний, а вже через тиждень і вся школа. Не обійшлося й без синців і бійок після школи. Але…це все в минулому, зараз все відносно спокійно, тож, треба лише трохи потерпіти.
Додати до улюблених