Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

~ ❦ ~

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Шуга сидів обхопивши голову руками. РМ стояв біля дверей, засапавшись після боротьби з другом і намагаючись зрозуміти чи варто очікувати нової спроби опору. Перший зробив глибокий вдих і підвівши очі звернувся до лідера крижаним тоном:

– Пусти мене до неї, бо інакше тобі доведеться звертатись за допомогою до пластичного хірурга, щоб знов впізнати себе в дзеркалі!
Спиною РМа пробіг мороз, спричинений не стільки погрозою, скільки тоном з яким це було сказано.
– Ти знаєш, що я не можу цього зробити, не змушуй викликати охорону. Чим менше людей знатиме про це, тим краще.
Юнгі різко випростався на стільці змусивши РМа відступити і вхопитись за ручку дверей, за якими стояли Чонгук і Джин, щоб покликати їх на допомогу, в разі нападу. Адже недавній досвід показав, що самостійно спинити Шугу у нападі люті йому не вдасться.
– Шуга… Ти ж розумієш, що цього неможливо було уникнути? Ти ж мав це розуміти коли заварив усю цю кашу!?
Тіло Шуги розслабилось і він відкинувся на спинку крісла.
– Я не думав про це… – мляво відповів він вдивляючись у порожню стіну, – Що вони хочуть від неї?
– Ти ж знаєш правила, – РМ важко зітхнув, – ніяких романтичних стосунків… – і майже нечутно додав – така ціна.

~ ❦ ~

​- Що за неподобство, якого чорта ти дозволила новенькій мене гримувати? – Шуга голосно обурювався вертячись у кріслі і заважаючи тобі очищати його обличчя перед накладанням косметики.
– Не влаштовуйте істерику пане Мін, – скептичним тоном відповідала головна візажистка, – не лякайте мою ученицю. –  Вона зробить з Вас красунчика!
– Ей! Що значить ‘ЗРОБИТЬ’!?
– Ну… перевершити вже існуючий ідеал, напевно, не можливо, – замилсено промовила ти.
Шуга повернувся до тебе і вже відкрив рота щоб заперечити щось та усвідомивши сенс сказаного лише смішно закліпав.
– Ойой, не розбалуй його такими компліментами! – Мей грайливо підморгнула, – я повернусь хвилин за 15-20. Зроби з цього буркотливого діда солодкого хлопчика!
– До біса тебе Мей, я тебе звільню за ‘діда’! – пробурчав Шуга їй у слід. – Роби уже свою роботу якщо Мей лінь цим займатись – огризнувся він до тебе і всівся зручніше.
Та було відчутно, що його обличчя дуже напружене, ти нанесла на пальці живильний крем і вирішила зробити невеличкий розслабляючий массаж. Провела пальцями по його щокам до скронь, вниз по шиї і назад. Потім вздовж носа і по чолу, він потроху почав розсляблятись. Захопившись відчуттям дотику до його шкіри ти не помітила, що Юнгі розплющив очі і була захоплена зненацька, зустрівшись з його уважним поглядом. Він не відвів очей, але ти як сполоханий олень різко відвернулась до столика з косметикою зіштовхнувши баночку з кремом. Шуга спіймав баночку разом з твоєю рукою. Повисла німа пауза на кілька секунд.
– Вибачте – зніяковіло пролопотіла ти звільняючи руку.
– Та не бійся ти так, я ж жартував. – Шуга сяйнув сліпучою посмішкою вмощуючись у кріслі – Працюй і не хвилюйся так сильно.
Ти вже закінчувала коли повернулась Мей. Вона перевірила твою роботу додавши пару зауважень і пояснила на яких мемберах ті самі прийоми працюватимуть, а на яких ні.
– Ну що ж пане Мін, тепер не гріх і на люди показатись, – вона кокетливо поправила прядку його волосся.
Шуга закотив очі:
– Я не можу зрозуміти, як тебе досі не вигнали з цієї роботи.
– Напевно через те, що Вас більше ніхто не здатен витерпіти, Мей задумливо приклала палець до щоки.
Всі розсміялись.

~ ❦ ~

– Кому ще відомо про Ваші стосунки з паном Міном? – жорстко напосідав менеджер – Ви думаєте, що зможете вигідно продати подробиці його особистого життя жовтій пресі?
– Якщо це допит, а це дуже схоже на допит, я вимагаю адвоката і доречі, покажіть Ваші документи! – тебе починали дратувати його запитання і манера поведінки.
– Дитинко, не вдавай дурну, ти у невигідному положенні.
– Нічого я не вдаю, нікому я нічого не збиралась продавати і вже точно ніхто нічого не знав про нас з Юном, принаймні до цього дня – зітхнувши ти сперлась на стіл та погляд чомусь спрямувала на сусідню стіну, ніби за нею було щось важливе.
– Ви ж розумієте що так не може продовжуватись? – менеджер понизив голос помітивши напрям твого погляду.
Ти лише знов зітхнула у відповідь.
– Агенство розуміє всю делікатність ситуації і навіть згодне виплатити Вам певну компенсацію за мовчання, а також Ви зможете зберегти роботу, звичайно ж працюватимете вже з іншими артистами.
Ти повільно перевела погляд зі стіни на менеджера. Очевидно, що рівень презирства й зневаги у твоїх очах був занадто красномовним, бо менеджер знітився і поспіхом додав, вже не так впевнено:
– Звичайно ж Ви можете відмовитись від компенсації та зрозумійте, майбутнього з паном Юном у Вас бути не може.
– Ви не можете цього знати – процідила ти крізь зуби.

~ ❦ ~

– Спіймав!
Сильні руки зненацька охопили тебе ззаду поки ти порядкувала у гримерній.
– Відпусти, – заборсалась ти, намагаючись звільнитись з обіймів Шуги – сюди можуть зайти будь-якої миті!
Ти здригнулась відчувши його гарячі губи та своїй шиї:
– Якщо нас застукають ось так, то проблеми будуть не лише в мене, – перед очима почало все плисти від його дотиків.
– Ти маленька брехунка, – усміхнувся Шуга, – твої губи говорять ‘ні’, але тіло каже ‘так’ – шепотів він між поцілунками.
Облишивши спроби вирватись ти насолоджувалась, танучи в його обіймах. В затьмареному ендорфіном розумі спливали спогади та питання як ви до цього докотились. Починалось все зі звичайного нанесення гриму, часом ви говорили, часом жартували, часом ти виїздила з ними на виступи. Мей вже дозволяла тобі працювати з хлопцями перед великими виступами чи важливими інтерв’ю. З Шугою не було ніяково, ну крім найпершого разу. Ви могли спілкуватись як давні друзі, через це інші учасники навіть деколи кепкували з вас. Деколи він торкався твоєї руки кінчиками пальців і не забирав їх так довго як це було можливо, деколи роздивлявся тебе не відводячи погляду, під час роботи, ти ловила цей погляд та посміхалась продовжуючи працювати.
Якось ти знімала косметику з Шуги після якогось з інтерв’ю, він виглядав дуже меланхолічним в той день – вередував та усіляко намагався сповільнити процес.
– Усе готово пане Вередун, Ви можете йти – полегшено зітхнула ти, дивуючись з його сьогоднішнього настрою.
Шуга встав та наблизився до дзеркала роздивляючись своє обличчя:
– Здається ти залишила тоналку ось тут, – він невизначено потер пальцем під оком.
– Дозвольте я гляну? – розвернувши його до ламп ти наблизилась до його обличчя намагаючись знайти незмитий грим.
Юнгі болісно наступив брови, роздивляючись його шкіру ти відчула як його рука обережно обійняла тебе за талію.
– Шуга? – ти підвела на нього здивований погляд.
Деякий час він мовчки дивився тобі в очі, ти теж мовчала намагаючись зрозуміти, що відбувається в цей момент в його голові. Він перевів погляд на твої губи і облизнувся так, що в тебе затремтіли коліна. Юнгі м’яко притягнув тебе ближче і хоча ти не могла відірвати погляду від його спокусливих губ та коли вони торкнулись твоїх, то очі закрились від задоволення, ти відчула аромат мандаринового бальзаму який щойно сама ж нанесла на ці губи. Відсторонившись через кілька секунд, він прошепотів:
– Скажи, що хочеш щоб я спинився і ми забудемо про цей випадок, і я цього більше не повторю.
Його вії нервово тремтіли в очікуванні твоєї відповіді.
– Я хочу… ще – прошепотіла ти обіймаючи його за шию.
Усе чуттєве напруження, що накопичувалось між вами весь чей час вивільнилось цієї ж миті. Шуга підхопив тебе з підлоги всадивши на столик та вп’явся у твої губи гарячим спраглим поцілунком на який ти відповіла не замислюючись. Забувши про усілякі правила пристойності і субординації ти обхопила його бедра ногами притягуючи ще ближче. Його поцілунки перейшли на твою шию, частина баночок з косметикою попадала на підлогу. Ти відчула, що ви обоє втрачаєте контроль над собою і тихо покликала його:
– Юнгі… Юнгі…
Він не одразу почув тебе, та все ж підвів очі затьмарені збудженням.
– Що? – явно невдоволеним тоном спитав він.
– Ну… по-перше – обережніше з шиєю, ти залишиш мені явно помітні засоси. А по-друге – ми в гримерній і хоча вже майже всі розійшлись сюди можуть зайти сторонні люди.
– Ну доообрее, я тебе зрозумів, – він ще раз поцілував тебе в шию і придивився чи не видно слідів, а тоді припав до губ знов, не так наполегливо, але дуже чуттєво, проникнувши язиком до твого рота він грався і дражнив тебе ним змусивши забути про щойно висловлене занепокоєння. Не стримавшись ти застогнала відчуваючи як мурашки біжать спиною. Шуга спинився і поглянув на тебе здивовано і задоволено водночас:
– Ти знущаєшся? Я ледь стримуюсь, а ти ще й надумала так еротично стогнати?
– Я не навмисно – прошепотіла ти у відповідь тяжко дихаючи.

~ ❦ ~

– Ви мене зрозуміли? – надокучливий голос менеджера вирвав тебе зі спогадів.
– Так я зрозуміла Вас. Я можу побачити його?
Менеджер завагався.
– Це буде наша остання зустріч як я розумію. – вимовила ти холодним тоном намагаючись приховати емоції.
– Думаю це можливо влаштувати, але не тут, зачекайте я переговорю з керівництвом.
Через півтори години ти сиділа в машині, що прямувала до особняка БТС.

~ ❦ ~

– Тссс – Шуга крадькома випустив тебе з машини – хлопців немає в будинку зараз, але охорона на вході може щось запідозрити.
– Нагадай мені навіщо ми ховаємось? Я б могла вільно зайти як твій візажист!
– Еммм… ну ти тут вперше… і я хочу щоб ти лишилась подовше… – він дивно затинався, тому ти зосередилась на тому щоб не попастись охороні.
– Схоже про те як я буду виходити звідси ти вже подумав?
– Так – посміхнувся він повертаючи собі впевненість.
Ти непомітно проскочила крізь задні двері гаражу поки Юнгі пішов до охорони узгодити свій графік.
Будинок вразив тебе своїми розмірами, а завдяки мінімалістичному інтер’єру простір здавався ще більшим.
– Ей, ти хоч рота прикрий, я й так бачу що тобі тут подобається – засміявся хлопець. – Йдемо в мене є сюрприз для тебе.
Сюрпризом виявилась, приготована ним, вечеря. І хоч Шуга заборонив тобі допомагати, дозвіл на сервірування столу тобі вдалось вибороти. Він очевидно підготувався – квіти, свічки. Ви годували одне одного з рук, сміялись і навіть трохи потанцювали. Всівшись відпочити на диван він вклав голову тобі на коліна і ти не змогла відмовити собі у задоволенні попестити його волосся. Однак пройшло вже достатньо часу – надворі починало сутеніти.
– Юнгі, з тобою тут просто чудово, але вже вечоріє і хлопці повернуться, напевно, скоро. – ти продовжувала гладити його по голові.
– Можеш не хвилюватись вони не повернуться до завтрашнього вечора.
– А де во…
Шуга піднявся і легенько поцілував тебе перервавши на півслові:
– Залишся зі мною до ранку? – він схилив голову на плече й грайливо подивився на тебе.
Хоча він не озвучив усього, що могло входити у поняття ‘залишся до ранку’ ти відчула як запалало твоє обличчя. Шуга помітив це і розсміявся:
– Ти можеш піти будь-якої миті, хоч зараз, якщо хочеш – він погладив тебе по щоці.
Ти сховала обличчя у його долоні, усміхнувшись він поцілував тебе у скроню і встав потягнувши за собою. Відчинивши двері до своєї кімнати він зупинився пропускаючи тебе вперед та ти застигла на місці побачивши в глибині кімнати ліжко. Тоді Шуга зайшов усередину і дражнячись почав стрибати і ходити по колу в кімнаті поглядаючи на тебе:
– Бачиш, нічого страшного. Ніяких ведмежиж капканів чи барабашок. – він дражнив тебе розмовляючи ніби з малою дитиною. – Іди сюди не бійся – ставши на порозі він простягнув тобі руки.
Його дурощі вивели тебе зі ступору:
– Припини знущатись, – роздратовано буркнула ти і торкнулась його самими кінчиками пальців.
Хлопець обережно охопив твої руки і м’яко потягнув у кімнату, двері за тобою зачинились.
Намагаючись приховати хвилювання ти роздивлялась кімнату.
– Може трохи музики? – Шуга всівся за синтезатор. – Присідай де тобі подобається – він почав грати залишивши тебе перед вибором.
Ретельно уникаючи ліжка ти вмостилась у крісло збоку дивлячись як він грає розчиняючись у музиці. Дивлячись на його обличчя ти раптом зрозуміла, що він нервував так само як і ти. Він розгойдувався в так музиці заплющивши очі. Тихенько підвівшись ти підійшла ззаду і поклала руки на його плечі намагаючись не заважати йому рухатись, та він зупинився і закинув голову дивлячись вверх на тебе.
– Закінчи мелодію – попросила ти поцілувавши його у маківку.
Юнгі притиснувся до тебе спиною і продовжив. Ти просунула пару пальців під комір його футболки погладжуючи теплу шкіру поки він грав. Закінчивши він поцілував твою руку що лежала на його плечі і розвернувся на стільці. Ти вже ясно усвідомила як закінчиться цей вечір і просто насолоджувалась дотиком до його тіла і його невпевненим і злегка запитальним поглядом, потім схилилась і поцілувала його, глибоко і повільно, намагаючись поцілунком дати відповідь на німе питання що висіло у повітрі. Шуга полегшено зітхнув відповідаючи на поцілунок та коли ти випросталась встав і потягнув тебе в сторону ліжка, відволікаючи поцілунками.
Ви впали на м’яку постіль. Він не припиняючи цілувати потягнувся до гудзиків на сорочці розстібаючи їх один за одним. Невдовзі твої груди опинились у його руках, він нестямно вкривав їх поцілунками. Ти акуратно потягнула футболку на його спині намагаючись зняти її, Шуга помітив твою спробу і піднявся щоб зняти її та щойно він це зробив ти перехопила ініціативу та вклала його на лопатки застрибнувши верхи. Набридлива сорочка полетіла на підлогу, а за нею і бюстгальтер. Хлопець здивовано спостерігав за процесом та здивування не завадило йому миттєво спіймати твої груди долонями як тільки вони звільнились від білизни. Він м’яко потер соски великими пальцями, задоволення від цього руху змусило тебе вигнутись і видати перший стогін на сьогоднішній вечір. Насолоджуючись пестощами ти майже забула навіщо перекинула його. Коли він пустив у хід язик ти ледь на впала з нього. Обережно відсторонившись ти почала цілувати його груди опускаючись нижче і нижче поки не добралась до гудзика на штанях. Та коли ти розстібнула його та блискавку Юнгі підхопився і перекинув тебе на живіт та міцно схопивши штани стягнув їх з тебе разом з білизною та несподівано вкусив тебе за сідницю змусивши скрикнути. Він скинув зайвий одяг і притулився до тебе всім тілом, ти відчула як його гаряча плоть притискається до твого бедра. Відволікши його поцілунками ти знов опинилась зверху та обережно всілась на нього. Він сильно стиснув твої сідниці опинившись всередині і ви одночасно голосно видихнути. Звикнувши до нових відчуттів він сів і ти змогла рухатись опираючись на його плечі. Юнгі допомагав підтримувати темп підтримуючи тебе за сідниці. Ти глухо стогнала закусивши губу намагаючись не шуміти. Його це явно не влаштовувало. Шуга перекинув тебе на спину й продовжив рух у своєму темпі – швидкому і наполегливому. Задавалось він досягнув глибин про які ти й не підозрювала, сповільнившись його поштовхи стали сильнішими, ти вже не могла себе контролювати і застоглана від неймовірно задоволення. Він схилився і поцілував тебе:
– Ти так спокусливо стогнеш, я довго не протримаюся – зашепотів Юнгі тобі на вухо.
– Мммм… І не треба-а-а… У нас є час до ранку-уммм… – проворкотіла ти обіймаючи його руками й ногами.
Він прискорився ще, занадто довго ви обоє чекали цієї миті ти відчула, що теж от-от зірвешся на крик і вчепилась в нього сильніше. Ти почула як він приглушено загарчав, перш ніж тобі самій перехопило подих від екстазу. Тіло Шуги розслабились і притиснуло тебе усією своєю вагою, він поглянув на тебе грайливо:
– Ти там щось казала, що ще вся ніч попереду?
– Я починаю сумніватись, що витримаю всю ніч – засміялась ти.
– Перевіримо, я зараз, – він зник за дверима ванної кімнати сяйнувши оголеними сідницями.
Ти відкинулась на подушки прислуховуючись до власних відчуттів і зважуючи чи зможеш кохатись з ним усю ніч.

~ ❦ ~

Машини заїхали у двір будинку. Менеджер супроводив тебе й Шугу у дім наче тюремний наглядач. Він же й наполіг, щоб ви їхали у різних машинах, хоча сенсу в цьому й не було. Всі розмістились у вітальні включаючи охорону і РМа. Шуга презирливо підняв брови:
– Ви серйозно вважаєте, що нам варто провести особисту розмову в присутності такої кількості людей?
– Я не можу залишити вас наодинці, – запротестував менеджер, шукаючи поглядом підтримки у Намджуна.
– Гаразд Шуга, – відгукнувся лідер, – але без витівок!
– Навіть не бачу ніяких варіантів щоб ТАКОГО я міг утнути в подібних умовах, хіба застрелитись з пальця, – Юнгі зробив характерний жест рукою, приклавши палець до скроні.
РМ наступився.
– Та нічого я не зроблю, забирайтесь й уже звідси, – підвищив голос Шуга.
РМ повернувся до тебе:
– Я буду у сусідній кімнаті, про всяк випадок.
Шуга невдоволено фиркнув.
Коли всі пішли хлопець обійняв тебе:
– Розкажи, що вони тобі казали? – він уважно слухав витираючи сльози, що котились по твоїм щокам.

~ ❦ ~

– Якого дідька ти не хочеш святкувати Різдво в Сеулі, – допитувався РМ, – ти й батьками сказав, що святкуватимеш в іншому місці, куди ти намилився?
– Хочу трохи відпочити від вічного галасу який ви створюєте! Я ж сказав, що буду в горах, трохи покатаюсь, трохи відпочину й повернусь, не драматизуй.
– Я нічого не розумію, яке задоволення проводити свято на самоті? Чи ти вирішив ‘розважитись’? – не вгамовувався Намджун, – мені вистачило ‘пригод’ через твою інтрижку з візажисткою.
– Навіть не думай щось казати про неї! Я не буду продовжувати цю розмову РМ. Я все сказав – повернусь за п’ять днів.
– Роби як хочеш, – похитав головою у відповідь лідер.

На диво цього року зима почалась з снігопадів, Шуга летів на авто попри засніжені пейзажі у передчутті довгоочікуваної зустрічі. Коли він був тут востаннє снігу ще не було і місцевість виглядала майже як незнайома. Він під’їхав до невеликого будиночку, що стояв трохи на віддалі від села. Припаркувавшись витягнув з багажника величезний букет і пакет зі смаколиками й попрямував до дверей. Та стукати не довелось, бо їх відчинили перед ним.
– Ось і я, – засяяв посмішкою Шуга.
– З поверненням, – відповіла ти пропускаючи його всередину і забираючи з його рук букет, – доїхав без проблем? Цього року намело багато снігу.
– Голодний? – щебетала ти навколо нього, – чи може хочеш прийняти ванну?
– Мммм так, тепла ванна зараз буде дуже доречна. Ти підеш зі мною? – заворкотів Шуга обіймаючи тебе.
– Цього разу ні, ти з дороги, відпочинок трохи, – ти викрутилась з його рук і поспішила до ванної кімнати, залишивши Шугу розбирати пакет з покупками.

Юнгі задоволено мурковів лежачи у теплій воді поки ти наносила олійку на його волосся.
– Ніхто не запідозрив куди ти поїхав?
– Ні, цього разу ні. Але РМ починає задавати питання… Він здогадається рано чи пізно, – Шуга зітхнув і подивився на тебе. – Я мушу їм сказати. Як довго ми будемо ховатись?
– Ти ж знаєш чим це закінчиться. Знов виховна розмова з менеджерами і все це що було того разу. – ти відвернулась від нього – Може краще нам припинити зустрічатись? Це буде безпечніше для тебе.
Він обійняв тебе за плечі і притягнута ближче:
– Ти хочеш цього?
– Ні… А чого хочеш ти? Будемо решту життя ось так ховатись?
– Хочеш стати знаменитою дружиною знаменитого репера з БТС?
Ти глянула на нього через плече:
– Вигнати тебе з голою дупою на мороз?
– Ей, що я такого сказав? Майже зробив пропозицію, а ти зразу ‘на мороз’! – Юн розсміявся та обійняв тебе міцніше.
– Я не про одруження, а про це твоє ‘знаменита знаменитого’. Знаєш же як мене підбішує публічність! Чекай! …. Ти серйозно?
– Ти про що? Я нічого не казав. – він відпустив тебе роблячи вигляд, що розглядає стелю.
– Я втоплю тебе у цій ванні якщо не припиниш дражнитись!
– Ой як страшно, – Шуга бризнув на тебе водою.
Ти спробувала схопити його за руку, але він був мокрий і вислизнув перехопивши твою руку. Ти втратила рівновагу і впала до нього у ванну, усю підлогу залило водою.
– Я думав віддати тобі подарунок на Різдво, але напевно варто віддати сьогодні – він поцілував тебе у носик і обійняв міцніше.

Ти сиділа на пухнастому килимі біля каміна і витирала волосся невдоволено бурчачи:
– Треба ж було затягнути мене у одязі в воду! Якщо сіль для ванн зіпсувала мою улюблену спідницю… Я тебе покусаю!
– Якщо та спідниця зіпсована – я куплю тобі нову, – він скуйовдив твоє волосся і всівся поруч. – Тримай! – Шуга простягнув руку, на відкритій долоні лежали дві каблучки на ланцюжках.
Ти вражено витріщилась на нього:
– Це був не жарт?
Хлопець заперечливо похитав головою:
– Я буду носити свою на ланцюжку, поки що. А свою ти можеш носити як захочеш.
Ти потягнулась і поцілувала його.
– Одягнеш на мене?
Застебнувши одне одному ланцюжки ти раптом згадала, що теж маєш подарунок для нього. Один можна було залишити до Різдва, а другий… другий буде доречний саме зараз:
– Зачекай хвилинку, я теж маю для тебе дещо – зупинила ти Шугу який вже збирався вкласти тебе на килим. Не давши хлопцю оговтатись ти підскочила і хутко побігла до спальні.
– Ну і що ж там таке? – невдоволено наморщив носа він.
Ти мовчки скинула халат демонструючи спокусливий вишневий бебідолл і обернулась навколо себе даючи йому можливість оцінити його з різних кутів.
– Оу! – було єдиним, що він зміг вимовити.
Скориставшись його розгубленістю ти опустилась на килим біля нього і потягнулась, торкнувшись його губ.
– Ти провокуєш мене!
– Ага, – мугикнула ти продовжуючи цілувати його. Притулившись ближче ти потерлась об нього грудьми. Шуга тихо застогнав. Ти стягнула халат з його плеча і легенько вкусила його за ключицю.
Хлопець спіймав тебе за волосся і притягнувши ближче поцілував у губи. Його темні очі дивились прямо тобі в очі.
– Ти така солодка, що навіть уявити не можеш, – прошепотів він.
– Юнгііі…
Він м’яко обійняв тебе і вклав на підлогу. Його пальці помандрували вздовж мережива на грудях, відтягуючи його та оголюючи збуджені соски, він лизнув один з них, а тоді обхопивши груди долонями почав посмоктувати. Ти запустила пальці у його волосся стогнучи від задоволення. Шуга скинув халат, на його прекрасному тілі танцювали відблиски вогню з каміна. Ти закусила губу розглядаючи його. Юнгі підчепив пальцями тонку тканину трусиків і стягнув їх з тебе:
– Це явно зайва деталь, – усміхнувся він і закинув твої ноги собі на плечі. Він терся об тебе  даючи відчути його тепло та не проникав. Ти нетерпляче вхопилась за його стегна і потягнула на себе даючи зрозуміти чого хочеш. Шуга хитро усміхнувся:
– Хочеш мене? Скажи це. – він завмер біля самого входу та далі не рухався.
Ти вигнулась від нетерпіння та ніяк не могла наважиться сказати вголос те, що він хотів почути.
– Ну ж бо? – він притиснувся ще, але все ж недостатньо.
– Я… Я хочу… тебе, – закусивши губу ти сором’язливо глянула на нього.
Юн облизнувся і повільно увійшов змусивши тебе стогнати. Твої ноги все ще лежали на його плечах – це була незвична поза та від цього ще більш збуджуюча. Він рухався знов і знов проникаючи все глибше. А тоді скинув одну з ніг на підлогу розкриваючи тебе ще ширше і значно пришвидшив темп. Від цього в тебе запаморочилось в голові, церез велику швидкість поштовхів ти аж підстрибувала на килимі.
– Юнгі я цього не витримаю, це занадто… добре, – простогнала ти.
– Я поки що не чую щоб тобі було добре, – він і не думав уповільнюватись.
Твої стогони все гучнішали, аж коли ти відчула хвилю невідворотного екстазу і закричала вже не стримуючись. Шуга теж ‘загудів’ та коли ти глянула на нього він похитав головою:
– Не так швидко цього разу, – і продовжив рух.
Незважаючи на щойно отримане тобою задоволення він не загальмував, а лише розвернув тебе і продовжив в іншій позі. Ти вже хотіла спитати його, що відбувається та відчула як тебе накриває вдруге.  Почувши, що ти знов застогнала Юнгі лише пришвидшився та збільшив силу фрикцій стискаючи твої сідниці. Цього разу ти не збиралась закінчити одна, тому стиснула внутрішні м’язи обхоплюючи ними Юна всередині себе.
– Ей, це не чесно… – запротестував він та затнувся і застогнав коли ти напружила м’язи ще більше. Цього разу він наздогнав тебе за пару секунд і ви обоє знесилено впали на килим. Шуга пригорнувся цілуючи тебе на пестячи вологе розслаблене тіло та коли він захотів трохи відсунутись, то не зміг бо ваші ланцюжки з каблучками сплутались. Ти хотіла розплутати їх та він спинив тебе і вклав голову тобі на груди пестячи їх своїми довгими пальцями. Ви пролежали так деякий час заспокоюючи дихання. Ти вже подумала, що він заснув, аж раптом він підвів голову і глянув на тебе.
– Ти дуже втомилась?
– Ніби ні, – відповіла ти після нетривалих роздумів.
Шуга розплутати ланцюжки і влігся на спину демонструючи, що його збудження анітрохи не зменшилось:
– Тоді… застрибуй, – підморгнув він підтримуючи себе руками.
Ти послухалась і бадьоро всілась на нього почавши активно рухатись вверх вниз.
– Схоже ти зовсім не втомилась, але ми це виправимо, – зауважив він, явно здивувавшись твоїй рухливості.
Ти усміхнулась та пришвидшила рухи тазом.

 

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь