Ввечері хлопці зібралися на балконі за столом, кожен приніс по бутерброду зі свіжою ковбасою і сиром, також духмяний малиновий чай який вчора пили двоє друзів.
— Як вам заняття? Скажіть, що викладачка вимоглива. – почав розмову Фелікс.
Кожен висловив свої враження від заняття, і всі погодилися із вибагливістю вчительки.
— Мене іноді дратувало, як вона повторювала “заново!” По декілька разів, ти не встиг зробити рух, вона вже чимось незадоволена. – грубо відгукнувся Мінхо, всі з ним погодилися.
Але хлопці зійшлися на тому, що прискіпливі педагоги — це норма, але якщо в міру, вони як ніхто інший знають про такі методи викладання.
Вражень їм вистачило від двох пар, вони обговорили кожну деталь і посміялись з дівчат які хотіли стояти з Хьонджином.
— А ти в нас приборкувач сердець! – Фелікс легенько пхнув ліктем брюнета, всі розсміялись від такого порівняння.
У такій приємній атмосфері всі розслабились, навіть хмурий Мінхо усміхався і його пози стали більш вільними, він активно підтримував зоровий контакт і періодично вступав у діалог.
Друзі заговорили за життя до університету, всі ввели розмову, а Мінхо здавався якимось відстороненим.
— Мінхо, ти казав за обідом, що працював рік після школи, можеш розказати про це детальніше? – поцікавився Хьонджин і через пару секунд поставив ще питання. — Ким ти працював?
Хлопець закусив нижню губу і хрустів пальцями, його погляд помітно став важким.
— Ну…Знаєте… – Мінхо відкинув голову назад схопившись руками за коротке чорне волосся. — Блять, коротше. – зробивши глибокий вдих він подивився на своїх сусідів, а потім на долоні, і знову на друзів.
— Річ у тому, що я майже не жив з батьками, я жив у бабусі, а коли я сказав за бажання вчитися у столиці… – хлопець перевів дихання, видно, що йому важко дається ця тема. – Мені батьки відмовилися виділяти будь-які кошти на навчання, а в бабусі не було грошей на це і мені залишилося працювати, щоб я тут був.
Мінхо агресивно жестикулював, в його голосі чутна образа.
Парубок рік працював ким тільки завгодно, але основні три професії які в нього були в графіку це: хореограф, бариста, офіціант.
Хореографом він працював майже постійно, викладаючи хіп-хоп у невеликому місті він сам собі був хазяїном, зал був у центрі, а графік можна було робити яким завгодно, до нього ходили підлітки які були задоволені заняттями. Коли він повідомив про переїзд у столицю його учні засмутилися і довго обіймали, не хотячи відпускати.
Бариста, та і взагалі галузь громадського харчування непостійна робота, сьогодні ти працюєш, завтра ні, а після завтра тебе просять прикрити й ти працюєш за двох. Одним словом — це нестерпно. З офіціантом така сама тема.
Мінхо іноді брав по 2-3 роботи, щоб банально вчитися тут, його цілеспрямованості й наполегливості можна позаздрити.
Його друзі слухали уважно, після закінчення емоційного діалогу Фелікс і Хьонджин піднялись, щоб обійняти свого друга.
На диво, Мінхо не чинів опір, а дав себе обійняти. Жадібно вдихаючи повітря через ніс він намагався заспокоїтися, у чашці залишилося трішки холодного чаю і зробивши декілька ковтків парубок прийшов у себе.
Хлопці через деякий час вже лежали на своїх ліжках і розмовляли ніби цього діалогу не було, завтра рано прокидатися, тому вони швидко полягали спати.
Тепер Хьонджин і Фелікс дивляться на свого сусіда по іншому.
Зранку одногрупники зібрались на пари і забравши висохлі комбінезони з балкона вони пішли на пари.
Сьогодні їх чекає аж три пари: історія музики, історія хореографічного мистецтва, мистецтво балетмейстера.
Дві пари підряд всі сиділи на місці писали купа інформації про музику і хореографію, лише на половині третьої пари всі пішли в зал відпрацьовувати навички балетмейстера.
Мистецтво балетмейстера — це одна з базових дисциплін в навчально-виховному процесі зі спеціальності “Хореографія”, воно формує знання, вміння, навички створення та постановки творів сучасної хореографії, студенти ознайомлюються з історією хореографії, набувають умінь створювати, ставити, записувати та відпрацьовувати хореографічні постановки на прикладі власно створених хореографічних творів.
Перший курс відпрацьовували балетні танцювальні рухи під музичний супровід, багато кому було важко, бо не всі займалися балетом і не кожен мав відмінну розтяжку, викладачка до деяких підходила і виправляла позиції студентів.
Було важко, це напевно поки одна з найскладніших пар, бо, окрім того що треба створити власний хореографічний твір, треба ще розвивати педагогічні, організаторські навички.
Студенти після завершення пари плескали долоні один одному і відразу ж пішли додому.
Тепер це буде їхня буденна рутина, половина предметів теоретична, половина практична і більшу частину студентського життя вони проведуть у залі.
Додати до улюблених