РOV Лада:
Прокинувшись в якомусь закинутому приміщенні, зв’язана з заклеєним ротом, я абсолютно нічого не пам’ятала, лише останню розмову з Остапенком, втім для чого йому мене викрадати, я не розуміла, раптом я почула якісь кроки, це був мій викрадач, на жаль я не бачила його обличчя через маску, і от той заговорив до мене:
— Ну привіт, Лада. Так от яка ти стала..
— Олег, що ти тут робиш? Тебе ж посадили на 15 років!?
— Але я знайшов тебе легко і просто, через твого нового гаврика
— Він не мій!
— Ну, ну. Не бреши, я все прекрасно знаю
— І що ж ти знаєш?
— Що ти шукаєш того, хто причетний до смерті Юлі Остапенко, проте навіть не сподівайся знайти їх, вони дуже небезпечні люди..
— Чим вони такі небезпечні, що ти вирішив мене викрасти!
— Не кричи, інакше віддам на корм цим людям, вони панькатися з тобою не будуть
— Ти знаєш їх?
— Прекрасно знаю, і я не думаю що їм сподобаються ваші докази
— Ти і про них знаєш!?
— Бо ті мене попросили послідувати за вами всіма, бо всі причетні до цього, тож обирай або спокійне життя, або війну з ними
— Війна, я обираю війну. Бо я вже не зупинусь не перед чим і перед ні ким, знай це
— Ти розумієш, що ти помреш!?
— Розумію, але я готова померти, втрачати мені немає що!
— А як ж твій гаврик, невже він не потрібен тобі?
— Ми були лише колегами, ніким більше!
— Гаразд, тоді прощавай, ти сама обрала це. — і раптом він вколов мені щось, після чого я відключилась і схоже що я померла, отак борячись за те, щоб когось знайти, даремно я погодилась, даремно я померла..
POV Щербина:
Це був найкращий ранок за ці дні, бо вона була поряд, не враховуючи подій, що стались згодом, і ось я почув її ніжний голос:
— Доброго ранку, бляха!
— Доброго, а чого ти зла така?
— Бо ми прокинулись разом!
— Ти сама просила залишитись поряд!?
— Не знаю що я просила, але це вперше і востаннє! А зараз краще йди
— Тебе не зрозумієш.. То обійми, то йди геть. Може визначся, чи є у тебе почуття чи ні!
— Ало, наречені можете не сваритись, я ще поспати якби хотів — позіхаючи, сказав сонним голосом Остапенко, проте Макс не хотів слухати нотації зі сторони того, через кого вони всі тут:
— Слухай, а нагадай но, через кого ми зараз тут маємо переховуватись, не через вашу парочку з Ладою
— Макс! Ти зовсім здурів, звинувачувати мою подругу у цьому, вона хіба винна у тому що Саша в лікарні
— Винна, краще б взагалі не приходила сюди, то може б цього всього не сталося.. — Толя не міг стримати свою агресію і ледь не душачи свого колегу, випалив:
— Якщо ще раз, скажеш хоч одне криве слово у її сторону, то буде тобі не до сміху, зрозумів?!
— Хлопці, заспокойтесь я вас прошу.. — намагалася стримати їх обох Марта, але градус всієї ситуації був дуже високим:
— А що захищаєш її, любиш чи що?
— Ні, але я заварив цю кашу, а не вона!
— Стоп, а де Лада, блять? — різко запитав Чирков, який чисто випадково опинився біля кімнати Марти і Макса:
— А дійсно, треба піти до неї. Щось це підозріло як на мене — насторожено сказала Марта і всі пішли до її кімнати, але вона була закрита, тому Щербина дав ключі від кімнати і відкривши її, Сергій відразу ж забіг до кімнати і голосно вимовив:
С: — Аларм хлопці, вона зникла..
Т: — Тобто? Цього не може бути!
М: — Ні, Лада не могла. Вона б попередила нас
М: — А раптом її викрали?
Т: — Та ні..
М: — Та так, Толь. Це все через ваше йобане розслідування!
М: — Та заспокойтесь ви, хоча б зараз!
С: — Марта права, але потрібно з’ясувати що сталось, і причина не в одному розслідуванні, скажи ти ж близька подруга з нею?
М: — Так, звісно.
С: — Хто міг її викрасти?
М: — Чорт.. Вона просила більше нікому про це не казати
Т: — Зараз самий час, розповідай
М: — Був у неї хлопець з яким вони були разом, все було спочатку гаразд, дружба, квіти, прогулянки разом, потім вони вирішили жити одне з одним, мати їй забороняла, бо не довіряла йому і недаремно..
Т: — Не тягни кота за хвіст!
М: — Не кричи на Марту! Кажи.
М: — Він бив її регулярно і ґвалтував — подрузі було тяжко казати про це і вона ледь стримувала себе, всі були шоковані від її слів, навіть Щербина і Чирков після усього що сталося напередодні:
Т: — Чому? Чому вона про це нікому не розповідала
М: — А ти б на її місці розповів?
С: — Нам потрібно її знайти, бо до цього може бути причетний той..
М: — Олег
С: — Олег, ті люди які вбили дружину Толі і ті хто підлаштував Гонтар аварію!
Т: — А раптом ті люди пов’язані?
С: — Не знаю, але знаєте Лада гарна людина, і нам є чому повчитися у неї
М: — Це точно, я такий дурень по відношенню до неї
Т: — Я теж, бо не зміг врятувати її від викрадення, а раптом..
М: — Хлопці, не смійте думати про погане, Лада би цього точно не підтримала, нам потрібно зараз усім об’єднатись і знайти її
С: — Марта знову права, ми маємо врешті решт покінчити з цим
Т: — Ну що ж, командос
— Командос — сказали всі і перехрестивши пальці, пішли шукати хоч якусь нформацію
POV Лада:
Я прокинулась сидячи на краю обриву, майже без одягу в холод, а позаду мене були ті, хто вбив дружину Остапенка:
— Ну що, привіт. Л-а-д-а. Думала з ним так просто сховаєтесь від нас.
Л: — Ні, звісно. Але для чого ви мене викрали, за мене там точно хвилюватись не будуть
— І добре, менше страждань буде. Я чув що ти обрала війну, але ти слабка. Слабка і не зможеш протистояти нам, то ж краще обирай, або самогубство, або вивозимо в ліс
Л: — Я не збираюсь так просто відступитись перед вами, ви не перешкода для мене
— Ах ти ж, сука! — один з тих покидьків дав мені ляпаса, але я подивилась їм прямо у очі і вимовила не своїм голосом:
— Ви все одно опинитесь у в’язниці, вам нічого не допоможе! Навіть ваші впливові друзі! Якщо Гонтар помре, оприлюдниться дуже важлива інформація, від якої ви не відмиєтесь ніколи, ахахаха) — після того я відчула як мене штовхнули і я полетіла в обрив, ну що ж моя доля обрала закінчити своє життя отак, ну ви що дійсно так подумали, я ж безсмертна, жартую, все було трішки не так, після того як я сказала їм це, один з викрадачів вдарив мене по голові і після того, я втратила свідомість, і я готова змиритись з тим що мене не знайдуть, але все ж надія була на Толю, бо він точно мене знайде
POV Остапенко:
Я вже кілька годин був у режимі пошуку, і я не міг знайти собі місця, бо всі думки у моїй голові були заповнені Юлею і Ладою, я маю би знайти тих покидьків, які вбили мою дружину і позбавили мене мого щастя, у моїй голові були слова Марти, про те що її били, і я не міг заспокоїтись, у мені кипіла злість, я не звинувачував у всьому Ладу, а у всьому була винна моя срана одержимість, раптом почувся стукіт у двері, я випалив:
Т: — Так! — до мене зайшла Марта, яка була вся в сльозах, я усвідомив що у неї дійсно є близька людина, і це точно вона, а не я, заспокоївшись, та спокійним тоном вимовила:
М: — Толь, тобі вдалось щось знайти, скажи що вдалось, я прошу тебе..
Т: — Поки що ні, але я сподіваюся що буде якась зачіпка, все буде гаразд. Марта, ми обов’язково знайдемо її
М: — Я вірю в це, але.. — вона заплакала на моїх очах, того я вирішив підтримати її як друга і обійняв, останнім часом проявлялась якась сентементальність чи що, і вона невдовзі відповіла:
М: — Ти мене вибач за це, просто нікому так сказати про щось
Т: — А як же Макс?
М: — Він до міста поїхав з Сергієм, а дзвонити, я йому не хочу
Т: — Господи, тебе ж Макс любить, це очевидно
М: — Ми друзі, а не пара. А ти я бачу за Ладу переймаєшся..
Т: — Нічого я не переймаюсь, вона мені також друг
М: — Також переживаєш, як і Чирков за Сашу
Т: — Ти як рентген, все бачиш
М: — Знаєш, коли у тебе з’являться почуття, то у тебе всі думки будуть заповнені цією людиною і якщо що, не відштовхуй її, бо інакше потім, може бути пізно. Подумай над цим, а я краще роботою займусь, переховування переховуваннями, а роботу для мене ніхто не відміняв
Т: — Удачі!)
М: — Вона тобі краще знадобиться) — після того як Марта вийшла, аж настрій навіть покращився, Максові повезло з нею, аж раптом пролунав дзвінок на телефон, я не міг знайти свій телефон серед того бардака який я зробив, але знайшовши я побачив знайоме ім’я, Лада, і швидко взяв слухавку:
Т: — Лада, господи, слава богу ти подзвонила, де ти, як ти, я хвилююся за тебе..
— На жаль, твоя баба зараз не на зв’язку, слухай сюди, якщо ти і далі будеш шукати нас, то повір, солодко тобі не буде
Т: — Дайте їй слухавку, я хочу почути неї!
— Я ж кажу, твоя баба не на зв’язку. Так скажімо провели виховну бесіду, а вона опинилася не слухняною дівчинкою
Т: — Що ви з нею зробили?! Ало, ало! — викрадачі закінчили розмову, і я скинув все зі столу від злості, мені було боляче, що ці покидьки щось з нею зробили, в мою кімнату забігли Щербина і Чирков:
С: — Толя, ти чого?
М: — Ми щось пропустили?.
Т: — Так, блять. До мене подзвонили викрадачі з номеру Лади, я сподівався що з нею все ок, але ні, вони щось з нею зробили, блять, а я досі нічого не знайшов!
С: — Толь, заспокойся. У мене теж не гарні новини, тобі краще присісти..
Т: — Що з Сашею?..
С: — Вона.. Вона впала в кому..
Т: — Бля, Сірий тримайся чи що тут сказати можна
С: — Я люблю її давно вже, але боявся зізнатися у почуттях, а раптом вона засміється над ними..
Т: — Ти що, бляха тобі потрібно обов’язково зізнатись, хоча б у лікарні!
С: — Я не можу.. Я боюсь що це буде невзаємно
М: — Та чого боятись, просто скажи щось, а потім я кохаю тебе, і все, а там вже як складеться
С: — Дякую за пораду, Макс. Толь, а ти як?
Т: — А як мені іще бути.. Коли ти не можеш знайти вбивць своєї дружини і твою колегу викрадають отак..
М: — Я ж казав, він закохався у неї!
Т: — Ні, це платонічна любов
С: — Можеш так пиздіти комусь іншому, але не нам, зізнайся ти її кохаєш
Т: — Ні, ми друзі лише
М: — Та ладно, він все одно нічого не скаже.
Т: — Максе, ти краще піди і заспокой свою Марту, бо вона сьогодні плакалась мені і навіть боялась тобі подзвонити, бо ти поїхав!
М: — А що, у мене якраз справи наглядні у місті були!?
Т: — Макс, сука ти розумієш що не можна зараз у місто, бо на нас усіх полюють, і наступною може стати навіть твоя Марта
М: — А чого Чиркову можна їхати, а мені ні?
Т: — У місті зараз є його кохана людина, і він то точно не боїться полювання на себе
С: — Так, втім я боюсь.. Щоб з нею там нічого не сталось, бо якщо станеться, я їм голови повідкручую!
Т: — А твоя кохана людина тут, того будь добрий, краще піди і обійми її!
М: — Це правда?
Т: — Правда, вона реально не хотіла тобі дзвонити і скаржитись на своє, вона боїться з кимось близьким ділитись проблемами
М: — Я такий дурень, це ж було не так і важливо, дякую Толь!)
Т: — Стоп!
М: — Що?
Т: — Я знайшов, я знайшов зачіпку хто тримає Ладу і вбив Юлю
М: — І хто це?
Т: — Курва мать..
С: — Шо, хто це? — Толя мовчав кілька хвилин, але врешті сказав:
Т: — Це люди які колись побили мене в Запоріжжі..
М: — Це пиздик..
Додати до улюблених