Вранці Шиничиро прокинувся раніше коханого, що дозволило йому вдосталь намилуватися Вакасою, який був страшенно милим зараз. Дивитися на Вакасу можна вічно, але необхідно було впорядковуватися і готувати сніданок. Привівши себе в порядок, Шин попрямував до головного будинку на кухню. Там на нього чекав сюрприз у вигляді записки від улюбленого діда, в якій говорилося, що вони з малими пішли по справах до вечора і дід просить нічого не спалити. Посміхнувшись думкам, що вони з Вакасою в будинку самі, юнак почав готувати сніданок. Правда від емоцій і надлишку почуттів у нього все падало з рук (від Соавтора: ми ж не а-ля Дісней і ідеального ранку не буде, але буде звичайний ранок).
– Та трясця твоєї матері! – Тихо вилаявся брюнет, коли в нього випала з рук і розбилася чашка.
– Пх, Шин… – почулося з боку дверей. Там стояв Вакаса з розпущеним волоссям та у футболці свого коханого, яка з незрозумілих причин була блондину велика. – Ти зараз як домогосподарка, правда… – юнак підійшов до брюнета, забираючи у нього з рук уламки чашки, – Все в тебе валиться з рук. Давай допоможу?
Після свого питання Імауші поцілував коханого у куточок губ, чим приємно здивував Шінічіро. Сано стояв приголомшений такою поведінкою хлопця і не міг вимовити жодного слова. Через пару хвилин він все ж таки прийшов до тями і, не бажаючи здатися грубим, погодився на допомогу від Вакаси.
– Вака, до речі, як тобі спалося? – промуркотів брюнет. – Нічого не болить?
– Спалося чудово, а ось щодо… – Імауші замовк. – Здогадайся сам!..
Коли за півгодини (і деякої кількості розсипаного борошна, пари розбитих тарілок та кількох поцілунків) на столі стояла тарілка з млинцями та дві чашки кави, хлопці сіли снідати. Блондин із задоволенням їв млинці, а Шин лише посміхався думкам, що хотів проводити щоранку саме так.
Поснідавши та випивши кави, хлопці почали наводити лад на кухні. Вакаса іноді коментував дії друга словами “Та ти просто господарка! Мрія, а не хлопець”, на що Сано лише посміхався. І ось Шиничиро почав мити посуд, а його коханий стояв біля стіни, споглядання страшенно прекрасний зад глави першого покоління Чорних драконів. Але недовго Вака споглядав п’яту точку свого коханого – за кілька хвилин юнак обійняв свого майбутнього хлопця зі спини.
– Знаєш, Шин-сама, ти прекрасний у всьому, крім бійок і спокушання дівчат… – пауза і поцілунок у шию. – А ось у спокусі хлопців ти просто майстер на всі руки … – Після цих слів юнак запустив руку під білизну коханого, провівши пальцями по члену, починаючи повільно рухати рукою вздовж органу.
– Ва~аах… – видихнув Шиничіро, виключаючи воду.
Вакаса продовжив надрачивати коханому, від чого той закидав голову і шумно зітхав. Раптом Сано перехопив руку блондина і на здивоване хмикання обернувся до нього обличчям. Швидко поцілувавши свого коханого, брюнет опустив хлопця навколішки, поглядом показуючи, що потрібно зробити. Імауші нервово проковтнув, але потягнувся до гумки спортивних штанів, знімаючи їх разом із нижньою білизною. Розмір органу здивував парубка: як його вчора не розірвало! Акуратно торкнувся губами головки члена і почав потихеньку смоктати, вбираючи все більше і більше довжини. Від хвиль насолоди глава першого покоління вхопився за край стільниці, бо те, як його “друг” смоктав зводило з розуму. Зрідка блондин зводив очі на свого голову і, помічаючи блаженну посмішку, продовжував працювати ротом. Провівши мовою по всій довжині, хлопець почав смоктати яєчка брюнета.
– А ~ ах … мм … – Простогнав Сано.
Повернувшись до члена, Вака почав знову заковтувати орган цілком, як раптом відчув на своїй потилиці чужу руку. Шин вирішив контролювати темп і ритм, тому він узяв хлопця за волосся і почав буквально втовкмачуватися в його ротик. Вилився брюнет на обличчя друга. Тепер Вакаса схожий на сучку з дешевої порнушки: заляпане спермою личко, винний погляд і відкритий рот з трохи висунутим язичком. Від такої картини у Шиничіро кров знову прийшла до причинного місця.
Піднявши друга з колін і швидко натягнувши штани, Сано-старший поцілував свого коханого, відчувши на губах солодко-металевий присмак власного семені, але це мало хвилювало. Підхопивши хлопця на руки, брюнет опустив на кухонний стіл; тішило те, що Вакаса був лише у боксерах та футболці.
– Блін, Імауші, чому ти настільки спокусливий? – Прошепотів темноволосий, граючи з сосками “друга”.
– Шин… а ~ ах … – Блондин вигнувся під пальцями коханого.
Саме таку реакцію і чекав брюнет: він продовжив пестити гаряче бажане тіло партнера. Згладжуючи живіт, талію і стегна, темноокий спостерігав за тим, як нижній звивався. Це було так чудово, що голова першого покоління мало не скінчив. Після рук у справу пішли губи – Сано почав цілувати торс блондина, зрідка залишаючи засоси. Вакаса схрестили ноги за коханим і просто насолоджувався діями хлопця.
— Шин… візьми мене…— тихо прошепотів бузковоокий.
– Що? Повтори, що ти сказав… – нахабно посміхнувшись, попросив Шиничіро, спеціально опускаючи руку на пах юнака.
– Шині … аа ~ ах … – Простогнав світловолосий. – Візьми мене… просто зараз… – впевненіше промовив нижній, стиснувши руки на грудях темноволосого.
Як би Сано не хотілося помучати коханого, він все ж таки вирішив діяти: швидко позбувшись непотрібних зараз боксерів на хлопці, голова Чорних драконів провів рукою вздовж органу тихо хлопця, що тихо стогне. Наступною метою було зняття з себе штанів та білизни. Після цього він підніс пальці до рота Вакаси, останній почав їх смоктати, пішло чмокаючи губами.
– “Сука, який ти…@*%!##/¿” – подумав Шиничиро, насолоджуючись виглядом Вакаси цілком і повністю.
Замінивши пальці на свої губи, Сано почав владно цілувати коханого, який солодко простогнав у поцілунок від того, що в нього упирається гідність майбутнього хлопця. Брюнет увів у бузковоокого спочатку один палець і, задовольнившись хрипким стогом Імауші, додав другий палець. На очах Вакаси виступили сльози. Розтягуючи свого зайчика, Шиничіро з любов’ю дивився на заплакану мордочку “друга”. Вирішивши, що вистачить готувати коханого, глава першого покоління повністю увійшов у нього, змусивши нижнього шумно вдихнути та вигнути спину. Це настільки сподобалося брюнету, що він не зміг промовчати і видав:
– Блять, Вака, ти непробачно охуєнно сексуальний …
Вакаса після цих слів почервонів і розплився в задоволеній усмішці, а його партнер почав рухатися, роблячи ритмічні поштовхи.
– Шин … аа ~ ах ♡ … – Простогнав світловолосий, подряпавши руки коханого.
Продовжуючи рухатися, Шин стиснув руки на стегнах нижнього, через що там залишилися виразно помітні сліди. Ну, нічого, ніхто з хлопців не проти! Імауші звивався під хлопцем, вигинав спину, стогнав солодко і розпусно. Брюнет від дій власника бездонних бузкових очей рухався швидше і ритмічніше. Першим скінчив Вакаса, забруднивши у своєму сімені і себе, і “друга”. Розуміючи, що вже межі, Сано прискорив темп і зі звіриним риком вилився.
– Бля, Шин… – тихо видихнув блондин, поки його коханий абияк натягував одяг, який незабаром зніме. Не звертаючи на бурчання Вакаси, Шиничіро взяв його на руки (PS від Співатора: пом’янемо спину брюнета) і поніс у ванну. Зайшовши у ванну, хлопець опустив Імауші на підлогу, попросивши того триматися за стіну. За п’ять хвилин хлопці стояли під струменями води.
Сано повільно і акуратно торкнувся губами шиї світловолосого, останній лише відкинув голову, дозволяючи другові пестити і цілувати себе. Темноокий провів язиком по шиї коханого, піднявся до обличчя і наблизився до губ. Бузковоокий відчував чуже гаряче дихання на своїх губах і, не втримавшись, поцілував першим. Голова Чорних драконів лише поглибив поцілунок, спускаючись руками по спині вниз. Раптом, не розриваючи поцілунок, хлопець підхоплює Імауші на руки і входить в нього (P.S від співавтора: бідний зад Вакаси…), втиснувши в стінку душової кабінки. Блондин стогне в поцілунок, чим ще сильніше збуджує свого коханого. Продовжуючи цілувати світловолосого, Сано почав рухатися, не відволікаючись від таких бажаних губ.
Перемістивши свої губи на шию бузковоокого, Шин залишив там свіжий укус. За укусом був засос, другий, третій.
– Мх … ах … – Простогнав Вака, дряпавши коханого. – Шіні … а ~ ах.. мм …
Зрозумівши, що він робить все правильно, темноволосий продовжив у тому ж напрямі-ритмі, змушуючи хлопця стогнати солодше і дряпатися сильніше. Мокрі волосся неприємно липло до чола і тіла, але це було не настільки важливо, ніж те, що відбувалося між хлопцями. Від задоволення блондин заплющив очі, повністю довіряючись другові.
Через деякий час Імауші, солодко простонавши ім’я коханого, скінчив, забруднивши і себе, і коханого. За кілька хвилин Шиничиро з дивним риком в область шиї світловолосого вилився в нього, від чого останній відчув усередині тепло. Акуратно поставивши хлопця на ноги, голова Драконів все одно притримував коханого, який сховав свою заплакану мордочку, уткнувшись у його груди. По ногах Вакаси стікала біла субстанція, змішуючись із струменями води, але хлопець не звертав на це уваги.
Через двадцять хвилин хлопці вийшли з ванної кімнати практично голими, якщо не рахувати рушників на їхніх стегнах. Глянувши на годинник, хлопці зійшлися на думці, що Вакасі треба йти додому. І хоча Шин не хотів відпускати цього хлопця, їм настав час прощатися.
– Як прийдеш додому – напишеш! – сказав Сано, змащено поцілувавши хлопця у скроню. Імауші лише кивнув, намагаючись не думати про неприємні відчуття у п’ятій точці.
Після повернення додому блондин все ж таки написав об’єкту своїх вологих фантазій і висловив обурення: не гарними словами висловився про засоси і укуси на його тілі. Попереписувавшись трохи, хлопці домовилися ввечері прогулятися, Шиничіро пообіцяв заїхати за бузковооким. Хвилювання переповнювало обох (P.S від Соавтора: тобто, коли трахатись, то хвилювання як не бувало, а як прогулянка, то воно тут як тут?! Цікаво, щож …).
У Токіо настав вечір, нічні комахи розпочинають активну діяльність. Шиничіро зателефонував другу і повідомив, що має збори півгодини. Ну, півгодини так півгодини! Через півгодини хлопець був повністю готовий: джинси та об’ємне худі зробили з цього гопника хмарку милоти (P.S від Соавтора: так, це занадто ванільно), хоча це його не хвилювало, адже головне, що він виглядав піздато. У дворі вже чекав Сано, для якого Імауші завжди і в будь-якому вигляді чудовий. Отримавши від бузковоокого легкий поцілунок у щоку, Шин обійняв блондина за талію і притягнув до себе, уткнувшись хлопцю в шию.
– Ау… боляче, можна якось менш різко? – спитав світловолосий.
– Що трапилося? – схвильовано запитав темноволосий, дивлячись на об’єкт зітхання.
– Ніколи більше не буду трахатись на столі… – прошипів бузковоокий (P.S від Соавтора: ага, так, звичайно, заради Шиничіро ти і не в такій позі на столі будеш).
Постоявши так ще хвилин п’ять, хлопці все ж таки вирішили сісти на байк і поїхати на захід сонця.
Їзда на байку – свого роду наркотик: спробуєш один раз і більше не забудеш. Не забудеш тієї свободи, того адреналіну в крові, не забудеш вітер в обличчя. А якщо позаду тебе сидить людина, заради якої ти готовий весь світ стерти в порошок, то їзда на байку стає ще бажанішою. Вакаса міцно обійняв Шиничіро за торс, притулившись усім тілом до спини хлопця та вдихати такий рідний запах. Блондину хотілося бути слабким і безпорадним, хоч насправді все навпаки. Але ж мріяти можна? Занурившись у свої думки, бузковоокий не помітив, що вони прибули до місця призначення – до парку, який був чудово знайомий верхівці першого покоління.
– Вака, ми на місці… – тихо промовив Сано.
– Ага… – також тихо відповів Імауші.
Парк був майже порожній, крім кількох закоханих пар, тому ніхто не завадить хлопцям приємно проводити вечір. Пройшовши в глиб парку, Вакаса запропонував сісти на одну з лав, на що брюнет погоджується.
– Слухай, Вака… – почав темноокий, нервово проковтнувши від хвилювання. – Те, що сталося між нами за останні два дні. Я давно хотів тобі сказати… – хлопець замовк, дивлячись на свого коханого, в очах якого читався непідробний інтерес і… натяк на взаємність. – Ти мені подобаєшся!
– Що … що? – Не можна було сказати, що ця фраза дуже здивувала блондина, але він був уражений.
– Ти мені подобаєшся! Не тільки як людина, а й як… хлопець… Як це називається? – Шин згадує, як Емма, смішно розмахуючи руками, описували йому кохання, вичитавши про нього у книгах. – Я, коротше, люблю тебе … ось … Живи тепер з цим …
– Шин… – бузковоокий глянув на хлопця і, недовго думаючи, торкнувся його губ, але одразу ж відсторонився.
– Сподіваюся, це зійде за відповідь?
–Звісно! Вака~а… – з теплом у голосі промуркотів Сано, обійнявши коханого.
–Я ж просив бути акуратнішим… – простогнав світловолосий, але замість вибачень отримав поцілунок.
Хлопці ще годину розмовляли про все: байки, бійки, інші угруповання, решта верхівки їхнього угруповання, просто про щось абстрактне. Вакаса зручно влаштувався на плечі свого хлопця, що здавалося, ось-ось і він замурчить. Сидіти, звичайно, чудово, але брюнет мав ще один пункт сьогоднішнього вечора, тому він, сказавши, що хоче звозити свого коханого ще в одне місце, піднявся з теплого місця.
За півгодини вони були на одному з численних оглядових майданчиків. З цього місця відкривався вид на нічний Токіо: весь у різнобарвних вогнях, машини, що снували, тихий, майже не чутний, шум міста, що активно живе. Хотілося дивитись і дивитись на цю картину вічно. Небо всипане зірками – гарно. Красиво та романтично.
– Знаєш, Вакасо, якщо ми з тобою тепер пара, то я хочу, щоб наше перше побачення пройшло саме тут… – прошепотів Шин у губи коханого, відразу ж поцілувавши.
Цілувалися вони довго і пристрасно, кожен їхній поцілунок був особливий. Вони намагалися стати частиною один одного. Кожен із них назавжди зафіксував у своїй пам’яті ці вологі, дорослі, ніжні та грубі, вульгарні та невинні поцілунки. Руки Шиничіро блукали по прекрасному тілу коханого, який тепер повністю належав йому. І брюнет цьому радий! Власне, блондин теж був радий тому, що Шінічіро тепер його. Його і більше нікого.
Зустрічали світанок хлопці щасливими.
***
– Шин… я люблю тебе…
–Я теж тебе люблю, Вако…
Додати до улюблених